Обрядовість старослов’янських свят є самобутньою перлиною нашої культури. Традиції народних свят допомагають сучасному поколінню не тільки зрозуміти звичаї предків, а й взяти участь в них, інформує Ukr.Media.
Одним з таких свят є “Луп Брусничник”. Воно відзначається щорічно 5 вересня. Церква в цю пору віддає данину пам’яті святому мученику Лупі.
Історична довідка
Святий Луп жив в 3-му ст. н. е. в грецькому місті Солунь. Луп був особистим рабом сина римського проконсула Димитрія Солунського, який також постраждав за християнську віру. Після мученицької кончини пана, Луп забрав його особистий перстень і в пам’ять про жертву окропив свій одяг кров’ю господаря.
Завдяки святому артефакту і ревній вірі в Христа, згодом Луп зробив багато чудових діянь у своєму рідному місті.
Він зцілював хворих, знаходив цілющі джерела в посуху і навіть за ніч відновив частину зруйнованої землетрусом міської кріпосної стіни.
За це його ім’я швидко стало відомим далеко за межами Солуні.
Але так як на 3-тє століття припадав пік християнських гонінь по всій Римській імперії, святого неодноразово намагалися заарештувати. Але кожен раз провидіння Господнє дозволяло йому залишатися на волі.
За народженням Луп не був хрещеним християнином. Але одного разу в сонячну ясну погоду на нього з нізвідки пролився потік води, що ознаменував хрещення.
Так Святий зрозумів, що “офіційно” зарахований до числа християн і сам віддався в руки влади, що стратила його в той же день на головній міській площі.
Народні традиції та обряди
У цей день на Русі часто з ранку траплялися заморозки. 6 вересня починався сезон збору брусниці. З цієї причини день шанування святого Лупи отримав назву “Брусничник”.
У цю пору чоловіки відправлялися на поля збирати овес і льон.
Жінки, після обов’язкових ранкових господарських справ, брали дітей і разом прямували в ліс для збору брусниці.
Ця ягода дуже шанувалася на Русі, так як є лікувальною: її відвар мав сильну протизастудну дію, зміцнював шлунок і кишечник, а різні компреси і припарки були корисні для шкіри. Крім того, вони володіли тривалим антисептичним ефектом.
В цей час на будь-якому столі: що царському, що селянському, різноманітна здоба з брусничною начинкою була строго обов’язковою стравою. Також з ягоди на зиму заготовляли смачне варення з неповторним терпкуватим смаком.
На “Лупу Брусничника” заборонялося лихословити і рекомендувалося утриматися від вживання рибної їжі, так як та погано поєднувалася з брусницею.
Повір’я і прикмети:
- Чим більше брусниці зберете — тим восени здоровішими будете;
- Якщо з ранку немає заморозків — до середини осені погода буде ясною і сонячною;
- Журавлі на південь відлітають — зима прийде рано;
- Клин журавлів летить низько — зима буде теплою і малосніжною; високо — холодною, з сильними хуртовинами і заморозками;
- Тетерів на гілці голосно курличе — до негоди;
- На брусничних кущах лист згортається — осінь буде короткою, а зима ранньою і холодною;
- Після полудня іній на траві і листі залишився — зима прийде рано і буде довгою, з затяжними хуртовинами і сильними заморозками.
