Марк Ключник — народна, слов’янська назва дня святого євангеліста Марка. Відзначали 25 квітня, за новим стилем це 8 травня. Ключником слов’яни прозвали апостола, оскільки вважали, що у нього зберігаються ключі від небесних сховищ дощу. У цей час хліборобам-слов’янам вкрай важливі були опади, посуха згубила б урожай, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Як і багато народних свят день Марка Ключника відображає синкретичні релігійні уявлення слов’ян і безпосередньо пов’язаний із землеробським циклом.
У поданні слов’ян християнські святі виконували функції, які раніше виконували язичницькі божества. Тому святі, чиє земне життя могла бути ні як не пов’язана з господарським життям слов’ян, отримували нові атрибути.
Люди молилися святому Марку про сімейне благополуччя, про мир у домі, а хлібороби про необхідні для своєї праці опади. Оскільки життя народу була цілком пов’язане із землеробством, то в народній свідомості образ святого став головним чином асоціюватися з дощами і посухою.
Схожі образи були у святого у східних, південних і західних слов’ян.
Традиції та обряди
У Польщі існувала сувора заборона на зведення парканів в цей день, вважалося що навіть одна жердина вкопана в цей день в землю, гарантує посуху. Якщо хтось в цей день займався будівництвом парканів, всі паркани такої людини руйнувалися. У деяких регіонах навпаки, паркани зведені в цей день розбирали в дні посухи — що б пішов дощ, разом з тим служили молебні.
У південних слов’ян в день апостола Марка народ зі священиком обходив всі поля, ріллі і виноградники і освячував їх. У Боснії цей день був днем особливого поминання померлих — в цей день люди з гостинцями відвідували могили своїх покійних родичів. У Сербії молоді дівчата в цей день вперше одягали доросле плаття, і в церкві можна було впізнати по ньому дівчат на виданні.
У східних слов’ян у багатьох регіонах ставили сильця на птахів. Однак так само було прийнято і підгодовувати перелітних птахів. Існували повір’я і на цей рахунок. У дворі у великій кількості розкидалися конопляні зернятка для прикорму зголоднілих після перельоту птахів, разом з тим вважалося, що підгодувавши в цей день птахів можна було розраховувати на хороший урожай. Від цієї традиції і інша назва свята — Пташине голодування.
У цей день читали різні змови на погоду, ставили шпаківні, провітрювали одяг, який залежався за зиму, ворожили на опади, сіяли гречку.
Прикмети
- Якщо йшли проливні дощі три дні поспіль — значить наступні три роки будуть врожайні.
- Якщо день був ясний — значить буде відмінний урожай ярих цього року.
- Якщо птиці в цей день багато в конопляних полях, то і урожай конопель буде багатим.
- У цей день безліч птахів поверталося після зими, тому багато традицій і прикмет пов’язані з птахами. Споруда шпаківень — забезпечення співочих птахів місцями для гніздування, адже дрібні пташки не тільки красиво співають, а й під’їдають дрібних паразитів в полях. І прикорм конопляним зерном теж по-своєму раціональний — чим більше птиці будуть оббивати зерняток з конопель, тим більше вона потім народить.