9 червня — Федорин день: історія, традиції та прикмети свята. Під великою забороною в цей день будь-які домашні сварки.

Федорин день — народне свято, що з’явилося на Русі ще з часів поклоніння язичницьким Богам. Припадає воно на 9 червня. З появою християнства, в цей день згадують мучеників Феодору Олександрійську і Дідима, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Свято не виділене в церковних календарях червоним кольором. Воно не відноситься до основних православних урочистостей, але в храмах читають молитви, згадуючи двох мучеників Феодору і Дідима.

Непорочна діва Феодора жила в Олександрії (III -IV століття). Вона була істинною християнкою, не ховаючись, проповідувала вчення Ісуса. Дівчина не вийшла заміж, присвятивши всю себе вірі.

У ті часи повсюдно проходили переслідування прихильників Ісуса Христа. Діва була заарештована. На суді вона відкрито визнала себе християнкою. На всі питання відповідала з гордо піднятою головою. Вона відмовилася брати участь в обряді жертвопринесення. На питання про свій сімейний стан, діва відповіла, що вирішила навіки залишитися незайманою, не пов’язувати себе шлюбними узами, а присвятити своє життя служінню Спасителю.

На той момент правителем міста був Євстратій, що відрізнявся жорстокістю і порочною вдачею. Він наказав відправити дівчину в публічний будинок. Але навіть таке рішення суду не зломило Феодору. Вона не відмовилася від своєї віри.

На місці покарання, чоловіки влаштували скандал, з’ясовуючи, хто ж буде першим володіти незайманою Феодорою. У цей момент до блудниць увірвався мужній воїн Дідим. Він всіх розігнав, взяв діву за руку і відвів в кімнати. Там чоловік віддав діві свій одяг, і вона безперешкодно покинула місце покарання.

Пропажа швидко виявилася, і воїна відразу заарештували. На допиті, Дідим сказав, що зробив такий вчинок за наказом Ісуса Христа. Його засудили до казні. Феодора, дізнавшись про цю подію, сама прийшла і здалася в руки правителя. Дівчина просила відпустити добру людину, покаравши тільки її. Але, за рішенням Євстратія, до страти були засуджені обоє. Їм відсікли голови, а згодом тіла спалили.

  Фронтмен гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк долучився до ЗСУ

Згідно з народними традиціями, в цей день вшановують і задобрюють домовика. Тому багато звичаїв пов’язані з ним.

Традиції та обряди

На Федорин день особливих святкових заходів не влаштовували. Чоловіки з самого ранку працювали на полях, так як існувало повір’я: хто не працює на Федору, отримає багатий урожай тільки пекучої кропиви.

Жінки в цей день не прибирали в будинках, щоб не порушити спокій домовика. Тому в будинку не замітали, не витрушували пил з одягу і не мили підлогу. Ненароком, цими діями можна було прогнати хранителя, тоді в будинку з’являться нехороші наслідки: господарство занепаде, почнуться сварки, члени сім’ї і домашні тварини будуть часто хворіти.

На Федору домовому підносили подарунки. Солодощі, випічку залишали в певному кутку будинку, де мешкає невидимий господар. Обов’язково ставили блюдце з молоком або солодкою кашею.

Жінки і молоді дівчата намагалися в цей день бути не багатослівними, щоб нікого не образити. Вважалося, що образи, які ненароком вирвалися, можуть завдати шкоди здоров’ю співрозмовнику. Не можна було в цей день обговорювати подруг, сусідів і взагалі потрібно поводитися обережно.

Юним дівчатам не варто було заводити знайомства і навіть розмовляти з незнайомими людьми. Це могло спричинити за собою великі біди і небезпеку.

Прикмети

  • Якщо на Федорин день з’явився перший літній туман — осінь подарує багато грибів.
  • Сильний північно-західний вітер — найближчими днями будуть зливи.
  • Якщо на вулиці стоїть тепла і ясна погода і чути гучний стукіт дятла — до сильного дощу.
  • Рясна роса — багатий урожай.
  • Відчувається задуха з самого сходу сонця — до швидких і частих дощів.
  • Добре цвіте горобина — до багатого врожаю вівса.
  • Дим з труби стелиться низько, майже по землі — до погіршення погоди, дощів.
  • Східний вітер на Федору вважався передвісником хвороб домашніх тварин.
  • Сонце зійшло, а роса не висихає довго — найближчими днями пройдуть зливи з грозами.
  У львівському скансені відновили солом’яну стріху сторічної буковинської хати