Alyona Alyona відверто розповіла про уколи для схуднення та хейтерів. Поки половина світового шоубізу ховає шприци і клянеться, що річ в гарній генетиці, наша реперка відверто розповіла про препарати для схуднення та психологію тих, хто пише гидоту в коментарях.

Жодних казок про «я просто перестала їсти після шостої» чи дихання маткою. Альона в інтерв’ю Юлії Норець чесно зізналася, що колола препарати для схуднення. Але найцікавіше тут не сам факт, а те, як швидко вона зняла з цих уколів корону чарівної пігулки, інформує Ukr.Media.

«Звичайно. У мене був досвід. Але уколи — це не панацея, якщо ти живеш тим самим ритмом життя, яким ти живеш і у ньому ти набираєш, то уколи не допоможуть тобі скинути і утримати результат. Уколи це допоміжне. Єдине, що працює, — це дефіцит калорій і регулярні фізичні навантаження», — зізналася Alyona Alyona.

Абсолютна база. Бо хай би як хотілося вірити в магію, препарат не сходить за тебе в зал і не перемкне харчові звички, поки ти лежиш на дивані.

І якщо з фізіологією розібралися швидко і без ілюзій, то далі у відео почалася чиста психотерапія. Альона дуже влучно охарактеризувала тих людей, які приходять з непроханими порадами. Знаєте, оці профілі без аватарок або з котиками, які точно знають, як тобі жити і як виглядати.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Співачка просто розклала на атоми психологію середньостатистичного інтернет-цькувальника:

«Ну, по-перше, хто хейтить? Ніхто ж нормальний, щасливий повноцінно і успішний ніколи у житті не буде. Хейтять нещасні люди, нещасливі, люди, які бояться повноти. Люди, які колись були повними, потім схудли і хочуть самоствердитися. Люди, які тебе хейтять — у них мама повна, бабуся повна і їм вони це не можуть сказати, бо це сім’я. Зате тобі це сказати можуть. Якщо у тебе є внутрішня дитина, яку все життя булили, то все одно воно тобі капає, але я це одразу проживаю».

  У Львові діти переселенців розфарбовували футболки для аукціону на потреби постраждалих від війни

Проєкція своїх сімейних травм на публічну людину — це ж класика інтернету. Але мені страшенно подобається оця фінальна щирість про внутрішню дитину. Ніякої пластикової броні типу «мені байдуже, я вища за це», лише чесне «воно капає, але я це проживаю». Нормальна, жива реакція людини, яка знає себе.