У прокат вийшов фільм французького режисера Леоса Каракса «Аннетт», який відкривав цьогорічний Каннський фестиваль. Там він отримав приз за режисуру та розсварив фестивальну аудиторію. Проте навіть ті, кому фільм не сподобався, не заперечують, що він є подією року. Розповідаємо, чому його варто подивитись у будь-якому випадку.
Леос Каракс представив фільм після 9 років мовчання, а ще це його перший англомовний проект. Саундтрек до картини написали Sparks, американський гурт, створений в 1968 році в Лос-Анджелесі братами Мейлами, Расселом та Роном.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1525838 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1525838{ margin: 0!important; } }
Попри те, що ідея повністю належить саме їм, для Каракса це, мабуть один із найбільш особистих фільмів, він на початку навіть з’являється у кадрі разом з донькою Настею, якій і присвячує фільм.
Фільм, який весь час обманює сподівання глядачів. Мюзикл вважається легким глядацьким жанром, проте скажемо одразу: легко не буде. Цей фільм приголомшує (як, зрештою, і більшість фільмів Каракса) та надовго залишається у пам’яті. Він відразу заявляє про себе як про непересічну подію. І, що цікаво, для цього йому зовсім не обов’язково подобатись. Він може навіть дратувати. Є чим.
Кадр з фільму
Проте цей сюрреалістичний мюзикл захоплює та зворушує. Як йому вдається поєднувати режисерську пиху з теплотою почуттів? Як акторам вдається бути переконливими навіть під час абсурдних пісенних дуетів під час сексу?
Адаму Драйверу та Маріон Котійяр немає потреби доводити спроможність зіграти будь що. Тож вони учергове роблять щось неймовірне.
Кадр з фільму
Герой Драйвера – стендап-комік Генрі Макгенрі, що провокує своїх глядачів та знущається з них. Героїня Котіяр – зірка оперної сцени Енн. Роман між ними стає темою перших шпальт світових ЗМІ. Згодом, як водиться, в них народжується донька Аннетт (тут промовчимо, сподіваючись на те, що не всі читачі встигли прочитати численні спойлери, адже поява Аннетт мала би стати сильним ударом по глядацьким почуттям).
Sparks
Ідеальні стосунки пари не витримують випробування успіхом одного с партнерів та неуспіхом іншого. Так увесь фільм, починаючись бадьорим закликом «Почнімо!», поступово рухається до трагедії.
«Аннетт» поєднує в собі гротескних героїв, нічні кошмари, похмурі епізоди та водночас цілком реальні драми та трагедії. Театральна умовність з одного боку тримає глядача у формі, адже він мусить працювати з власною уявою, опановуючі свої тривоги. З другого боку ця умовність ніяк не шкодить ані відвертості авторів та акторів, ані емпатії.
Леос Каракс
Каракс не зраджує собі: він як завжди провокує, страждає і водночас милується собою. Проте мабуть ще ніколи він не був таким вишуканим та візуально досконалим.
І, мабуть, ще ніколи мюзикл не було так боляче і так цікаво дивитись. По суті Каракс розповідає страшну казку з несподіваним фіналом своїй уже дорослій донці. А разом з нею і нам з вами.
Маріон Котіяр
Фото Катерини Сліпченко
