Археологи «Рятівної археологічної служби» закінчили дослідження на місці дитинця у колишній столиці князівства – Звенигороді. Під час розкопок, які тривали два місяці, науковці зробили нові відкриття. Зокрема, вдалося натрапити на дерев’яні елементи укріплень княжих часів, найдавніші з яких сягають XI ст., а також забудову панських володінь XVII-XVIII ст., яку звели на місці руїн давньоруських споруд. Територію готують до облаштування ландшафтного парку завдяки гранту ЄС.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1512490 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1512490{ margin: 0!important; } }
Розкоп багатошарової культурної пам’ятки на дитинці Звенигорода відображає історію забудови княжого періоду і наступних історичних епох. Результати попередніх археологічних досліджень не збереглися до наших днів, тому вченим довелося заново фіксувати їх. Під час розкопу вчені дійшли до материка – жовтої глини, насиченої залізистими конкреціями з вапняковими каменями і скам’янілими молюсками.
Княжі укріплення на дитинці
Найдавніші знахідки сягають XI століття. Це часи Володара Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого, який заснував Звенигород. Верхні нашарування – сліди перебудови, які здійснив його син, Володимирко. Він розбудував столицю князівства з регулярним розпланування вулиць. На дитинці був княжий палац, найдавніша у Звенигороді дерев’яна церква, укріплення. Вчені наразі виявили лише частину з них, їх вже навіть встигли пошкодити чорні археологи.
«Відкрили два будівельні горизонти укріплень княжої доби. Дерев’яні кліті (конструкції, схожі на зруб, в яких розташовувався гарнізон), за ними були городні (скрині, заповнені землею, глиною для укріплення валу). Зверху були високі дерев’яні стіни, які згоріли. Про це свідчить червона випалена глина», – розповіла Віра Гупало, керівниця експедиції РАС, старший науковий співробітник Інституту українознавства.
//
Знахідки цього періоду: наконечники стріл, підвісні печатки, фрагменти скляних лампадок, уламки кераміки – мисок звенигородського типу, останки чоловіка, можливо, охоронця.
За межами валів біля річки знайшли горно, в якому виплавляти болотну руду. Також раніше вчені дослідили місце, де була дерев’яна церква. Біля неї натрапили на цейхгауз – зброярню.
Панська забудова Сенявських
Несподіванкою розкопок стало відкриття фундаментів споруди XVII-XVIII ст. У цей час тут існував панський будинок. Традиційно, коли шляхетські роди в пізньому Середньовіччі отримували землі, вони будували свої маєтки у найбільш укріпленому місці на рештках давньоруських споруд. На пагорбі збудували п’ятикутні бастіони. Всередині, на дитинці Звенигорода, і збудували собі маєток Сенявські. На карті 1766 року є намальований план бастіонів і панський будинок з ризалітом (входом, схожий на ганок). Крім нього, тут були підсобні будівлі, поруч жила прислуга.
Виявили піч з попелом і вугіллям, збудована у XVI-XVII ст. ще до побудови бастіону, кахлі, посуд XVII ст. з орієнтальними візерунками у вигляді гвоздики. Знайшли кілька скляних віконниць. Вікна у цьому будинку XVI ст. складалися з маленьких фрагментів скла, які були вставлені в маленькі олов’яні рамочки, схожі на мозаїчні.
Рештки віднайденої споруди – це, ймовірно, льох. Василь Петрик, директор ПП «Белзький мур», який є замовником археологічних робіт, розповів, що у фундаментах льоху є збережені архітектурні тесані кам’яні блоки, архітектурні деталі ще з будівель княжої доби – зашліфовані різьблені уламки княжого палацу. Це підтверджує, що в княжі часи тут були білокам’яні споруди. Також це дає можливість детально вивчити і представити архітектуру XII ст.
Розкопки законсервують, але у наступні роки продовжать. Розглядають можливість накрити скляним перекриттям найцікавіші знахідки для огляду.
Ландшафтний парк
Керівниця заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук розповіла, що впорядкування території заповідника не передбачає капітальної забудови.
«Коли ми почали думати, як подати князівську столицю, яка існувала 1000 років тому, для нас постало питання форми. Ми пішли до мінімалізму. Відмовилися від класичних відбудов і вирішили підкреслити лише історичний ландшафт, який зберігся, а все решта зробити за допомогою IT-технологій, віртуальної реальності. Ми обрали форму ландшафтного парку. Консервуємо пам’ятку археології і робимо відпочинкову рекреаційну зону», — пояснила Наталія Войцещук.
Навесні тут за гроші європейського гранту впорядкують територію, розчистять, розрівняють землю, очистять русло річки. Також заповідник претендує на додаткові гранти для облаштування парку, який буде першим в Україні історико-культурним парком на пам’ятці археології. Гості парку зможуть не лише провести час на природі, а й дізнатися про княжі часи в Україні за допомогою сучасних технологій: 3D-реконструкцій княжої столиці, прогулянки 12 місцями княжого Звенигорода за допомогою VR окулярів.
Візуалізація майбутнього ландшафтного парку
Звенигород збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У 1241 році Звенигород спалили монголи. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель.
