Актуальні новини

Археологи показали укріплення княжої доби XI ст. у Звенигороді

Археологи «Рятівної археологічної служби» закінчили дослідження на місці дитинця у колишній столиці князівства – Звенигороді. Під час розкопок, які тривали два місяці, науковці зробили нові відкриття. Зокрема, вдалося натрапити на дерев’яні елементи укріплень княжих часів, найдавніші з яких сягають XI ст., а також забудову панських володінь XVII-XVIII ст., яку звели на місці руїн давньоруських споруд. Територію готують до облаштування ландшафтного парку завдяки гранту ЄС.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1512490 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1512490{ margin: 0!important; } }

Розкоп багатошарової культурної пам’ятки на дитинці Звенигорода відображає історію забудови княжого періоду і наступних історичних епох. Результати попередніх археологічних досліджень не збереглися до наших днів, тому вченим довелося заново фіксувати їх. Під час розкопу вчені дійшли до материка – жовтої глини, насиченої залізистими конкреціями з вапняковими каменями і скам’янілими молюсками.

Княжі укріплення на дитинці

Найдавніші знахідки сягають XI століття. Це часи Володара Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого, який заснував Звенигород. Верхні нашарування – сліди перебудови, які здійснив його син, Володимирко. Він розбудував столицю князівства з регулярним розпланування вулиць. На дитинці був княжий палац, найдавніша у Звенигороді дерев’яна церква, укріплення. Вчені наразі виявили лише частину з них, їх вже навіть встигли пошкодити чорні археологи.

«Відкрили два будівельні горизонти укріплень княжої доби. Дерев’яні кліті (конструкції, схожі на зруб, в яких розташовувався гарнізон), за ними були городні (скрині, заповнені землею, глиною для укріплення валу). Зверху були високі дерев’яні стіни, які згоріли. Про це свідчить червона випалена глина», – розповіла Віра Гупало, керівниця експедиції РАС, старший науковий співробітник Інституту українознавства.

//

Знахідки цього періоду: наконечники стріл, підвісні печатки, фрагменти скляних лампадок, уламки кераміки – мисок звенигородського типу, останки чоловіка, можливо, охоронця.

  Український фільм «Атлантида» номінований на премію IPA

За межами валів біля річки знайшли горно, в якому виплавляти болотну руду. Також раніше вчені дослідили місце, де була дерев’яна церква. Біля неї натрапили на цейхгауз – зброярню.

Панська забудова Сенявських

Несподіванкою розкопок стало відкриття фундаментів споруди XVII-XVIII ст. У цей час тут існував панський будинок. Традиційно, коли шляхетські роди в пізньому Середньовіччі отримували землі, вони будували свої маєтки у найбільш укріпленому місці на рештках давньоруських споруд. На пагорбі збудували п’ятикутні бастіони. Всередині, на дитинці Звенигорода, і збудували собі маєток Сенявські. На карті 1766 року є намальований план бастіонів і панський будинок з ризалітом (входом, схожий на ганок). Крім нього, тут були підсобні будівлі, поруч жила прислуга.

Виявили піч з попелом і вугіллям, збудована у XVI-XVII ст. ще до побудови бастіону, кахлі, посуд XVII ст. з орієнтальними візерунками у вигляді гвоздики. Знайшли кілька скляних віконниць. Вікна у цьому будинку XVI ст. складалися з маленьких фрагментів скла, які були вставлені в маленькі олов’яні рамочки, схожі на мозаїчні.

Рештки віднайденої споруди – це, ймовірно, льох. Василь Петрик, директор ПП «Белзький мур», який є замовником археологічних робіт, розповів, що у фундаментах льоху є збережені архітектурні тесані кам’яні блоки, архітектурні деталі ще з будівель княжої доби – зашліфовані різьблені уламки княжого палацу. Це підтверджує, що в княжі часи тут були білокам’яні споруди. Також це дає можливість детально вивчити і представити архітектуру XII ст.

фото ZAXID.NET

Розкопки законсервують, але у наступні роки продовжать. Розглядають можливість накрити скляним перекриттям найцікавіші знахідки для огляду.

Ландшафтний парк

Керівниця заповідника «Древній Звенигород» Наталя Войцещук розповіла, що впорядкування території заповідника не передбачає капітальної забудови.

  9 грудня — Юрій Холодний: історія, традиції та прикмети свята

«Коли ми почали думати, як подати князівську столицю, яка існувала 1000 років тому, для нас постало питання форми. Ми пішли до мінімалізму. Відмовилися від класичних відбудов і вирішили підкреслити лише історичний ландшафт, який зберігся, а все решта зробити за допомогою IT-технологій, віртуальної реальності. Ми обрали форму ландшафтного парку. Консервуємо пам’ятку археології і робимо відпочинкову рекреаційну зону», — пояснила Наталія Войцещук.

Навесні тут за гроші європейського гранту впорядкують територію, розчистять, розрівняють землю, очистять русло річки. Також заповідник претендує на додаткові гранти для облаштування парку, який буде першим в Україні історико-культурним парком на пам’ятці археології. Гості парку зможуть не лише провести час на природі, а й дізнатися про княжі часи в Україні за допомогою сучасних технологій: 3D-реконструкцій княжої столиці, прогулянки 12 місцями княжого Звенигорода за допомогою VR окулярів.


Візуалізація майбутнього ландшафтного парку

Звенигород збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У 1241 році Звенигород спалили монголи. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель.

Залишити відповідь