В український прокат вийшла картина Івана Тимченка «Киснева станція», яка розповідає про заслання Мустафи Джемілєва у Якутії. Сценарій до фільму написав Михайло Бриних. Режисер та сценарист відомі глядачам за фільмом «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас»». Робота над новою картиною тривала десять років.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1608105 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1608105{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
1980 рік. Мустафа Джемілєв відбуває заслання у якутському селищі Зирянка, працюючи на кисневій станції. Після тривалого листування до нього приїхала Сафінар. Саме так вони зустрілись вперше, а згодом одружились. А в цей час у Зирянці вбивають журналіста Луніна. Розслідувати справу приїздить кдбешник з Москви, давній ворог Джемілєва та намагається «повішати» на нього вбивство.
Фільм має великий потенціал реалізуватись відразу у декількох жанрах. Це може бути міцний детектив, який через жанрове кіно розповів би про легендарного дисидента. Могла б бути мелодрама. Звісно, і традиційного байопіку ніхто не скасовував.
Проте картина ніби метушиться між жанрами, додавши до них ще й дещицю містики. На жаль, у фільмі надто багато додаткових сюжетних ліній, які не отримують розвитку, і водночас не дають головній розвернутись на повну силу. Розповідаючи про таку легендарну особистість як Мустафа Джемілєв автори надто багато недоговорюють. Насамперед десь за рамками історії лишається головне: те, чому його так запекло ненавидить радянська влада.
Немає нічого поганого у тому, щоб картина сконцентрувалась лише на одному періоді з життя героя, проте більшої ясності все ж хотілося б. Тим більше, що автори звертаються до сцен з минулого героя, зокрема сцена одного з арештів та примусового голодування, з якогось дива знята як вистава.
З усім тим у фільмі є й сильні сторони. Наприклад ідея вести паралельні розповіді про життя Мустафи у Зирянці та подорожжі Сафіна до нього.
Фільм візуально дуже гарний (оператор Томас Стоковскі), акторські роботи якісні. У картині знімались Борис Орлов (свого часу йому довелось зіграти Тараса Шевченка), Христина Дейлик (першу головну роль у кіно зіграла у фільмі «Вулкан» режисера Романа Бондарчука), Віктор Полторацький, Зоя Власенко, Олена Вахрамєєва, Едем Ібадуллаєв (актор львівського театру «І люди, і ляльки») та Василь Кухарський, який помер після поранення на російсько-українській війні. Тут він постає у цікавому, не властивому йому образі.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
Автори картини проводять прямі паралелі між боротьбою Джемілєва та біблійним міфом про Сізіфа. Паралель доречна. А сама історія, при всій її хаотичності, змушує глядачів (бодай їх частину) більше дізнатись (якщо знають недостатньо) про таку непересічну постать в історії України як Джемілєв.
Світова прем’єра фільму відбулася у 2023 році у межах міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі» (PÖFF). А зараз варто поспішити до українських кінотеатрів.
