У середу, 3 липня, Катерина Кеньо, Олександр Лабецький та Ярослав Бринь відмовилися від участі у конкурсі на посаду директора комунального закладу культури «Львівський палац мистецтв», заявивши про непрозорість та підтримку владою одного з кандидатів. Йдеться про представника партії «Голос» Левка Ваньковича, який не має офіційного стажу роботи у сфері культури три роки, як цього вимагає закон, однак його допустили до конкурсу. Також про демарш оголосили четверо з дев’яти членів конкурсної комісії. Незважаючи на це, засідання продовжилося і конкурсна комісія на чолі з заступником голови ЛОВА Іваном Собком визначила Левка Ваньковича переможцем та рекомендувала призначити його на посаду директора на п’ять років.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1588767 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1588767{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
Варто зауважити, що конкурс на посаду директора Львівського палацу мистецтв перетворився на політичне протистоянння «Європейської солідарності» та «Голосу», який заручився підтримкою Львівської ОВА. Після того, як представника «Голосу» Левка Ваньковича допустили до конкурсу, троє інших кандидатів заявили про упередженість та відмовилися від подальшої участі.
«Від початку цей конкурс є недійсний, тому що влада пропхала свою кандидатуру – Левка Ваньковича, який не має три роки стажу в сфері культури, і це є порушення законодавства України про культуру. Я не хочу в цьому брати участі, якщо влада плює на закон», – пояснила претендентка на посаду, депутатка ЛОР від «Європейської солідарності» Катерина Кеньо ZAXID.NET. На її думку, Левко Ванькович «не має жодного права обіймати цю посаду».
Аналогічно свої дії пояснив ще один кандидат Ярослав Бринь, який теж подав заяву про відмову від участі в конкурсі. «На конкурс допущена людина, яка не мала би бути допущена, згідно з конкурсними вимогами і відповідно до закону про культуру. Тому я незгідний з тим. Це заангажований конкурс», – сказав Ярослав Бринь.
Окрім того, Катерина Кеньо та Олександр Лабецький оскаржили у Львівському окружному адмінсуді рішення конкурсної комісії про допуск до конкурсу Левка Ваньковича. Суд відкрив провадження у справі.
Голова депутатської комісії з питань культури, депутат від «Європейської солідарності» Святослав Шеремета, який є членом конкурсної комісії, наголосив, що з одним кандидатом конкурс не може проводитися і його потрібно скасувати.
«Немає підтвердження того, що пан Ванькович має трирічний стаж роботи у сфері культури. Порушено закон України про культуру та умови проведення конкурсу. Тому я не хочу брати подальшої участі у порушенні закону та складаю повноваження члена комісії з відбору кандидата на посаду директора палацу мистецтв», – заявив Святослав Шеремета.
Разом із Шереметою від участі у роботі комісії відмовилися ще троє її членів – художник, архітектор Олесь Дзиндра, представниця суспільно-культурного товариства «Холмщина» Ірина Гринь та представник ГО «Фольк самоцвіт» Ігор Седлецький.
Заступник голови ЛОВА, голова конкурсної комісії Іван Собко назвав згадані заяви демаршем та наполягав на продовженні конкурсу.
Після цього Левко Ванькович, який вже кілька місяців керує палацом мистецтв у статусі в.о., презентував своє бачення розвитку закладу. Зокрема, заявив про плани перетворити палац мистецтв на «провідний центр культури та мистецтва, виставковий простір топ-рівня». Також зазначив про наміри організувати виставковий простір на даху будівлі та комерційну діяльність у внутрішньому дворику, провести реконструкцію будівлі у плані енергоефективності, забезпечити інклюзивні ліфти, туалети та оновити бренд закладу. Також зазначив про необхідність створити благодійний фонд для підтримки палацу мистецтв.
«Є в мене три роки стажу і навіть більше. Я працював у місцевому самоврядуванні керівником відділу соціально-економічного розвитку. Мій відділ розробляв плани соціально-економічного та культурного розвитку Зимноводівської громади», – заявив Левко Ванькович.
У результаті п’ятеро членів конкурсної комісії ухвалили рішення про визнання Левка Ваньковича переможцем конкурсу на посаду директора палацу мистецтв та рекомендували управлінню майном ЛОР призначити його на п’ять років. Іван Собко зауважив, що призначення на цю посаду не потребує затвердженння на сесії облради.
Нагадаємо, 30 січня генеральний директор Львівського палацу мистецтв Юрій Візняк написав заяву на звільнення за власним бажанням. У лютому управління майном спільної власності Львівської облради призначило виконувачем обов’язків директора представника партії «Голос» Левка Ваньковича. Після обурення обласних депутатів, зокрема, від найбільшої фракції «Європейська солідарність», на цю посаду оголосили конкурс. До участі зголосилися четверо кандидатів:
- 44-річний Ярослав Бринь, який близько 20 років працює художником-декоратором Львівського національного театру опери і балету імені Соломії Крушельницької.
- 46-річна Катерина Кеньо – депутатка Львівської облради від «Європейської солідарності», комерційна директорка комунального закладу Львівської облради «Львівський обласний академічний театр ляльок», раніше була художньою керівницею Народного дому у місті Комарно.
- 38-річний Олександр Лабецький у 2014-2019 роках при президентові Петрові Порошенку очолював Турківську РДА. До цього він працював оператором по обслуговуванню комп’ютерної техніки відділу освіти Турківської РДА. Голова ГО «Нескорені». Останній час – заступник директора КП ЛОР «Львівський палац мистецтв».
- 48-річний Левко Ванькович – член партії «Голос», працював начальником відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, останні кілька місяців виконував обов’язки директора Львівського палацу мистецтв. На місцевих виборах 2020 року балотувався до Львівської облради від «Голосу», але не пройшов.
Львівський палац мистецтв розташований у центрі Львова, його площа майже 8 тис. м2. Також йому підпорядковується кінотеатр «Львів» у Стрийському парку. У комунальному підприємстві працює понад 60 парцівників. На його утримання виділяють кошти з обласного бюджету: у 2023 році – понад 8 млн грн, у 2024 році – 9,4 млн грн.
