Актуальні новини

Коронавірус (з)мови

Народні депутати від партії «Слуга народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук, а згодом і Олександр Савченко, зареєстрували законопроекти 5554 та 5554-1, якими пропонують відтермінувати початок дії низки положень закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (Закону про мову). Вони хочуть, щоб положення мовного закону, яке зобов’яже з 16 липня 2021 року транслювати фільми на телебаченні виключно українською мовою, почало діяти лише через два місяці після завершення запровадженого через коронавірус карантину.

Така ініціатива вже викликала бурхливу реакцію в українському суспільстві. ZAXID.NET намагався розібратися, у чому логіка законотворців та яку небезпеку вона в собі приховує.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1519782 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1519782{
margin: 0!important;
}
}

Які норми закону про мову мають вступити з 16 липня 2021 року?

Закон про мову парламент ухвалив ще у квітні 2019 року. Частина положень закону, який повністю планують запровадити до 2023 року, вже набули чинності. Хоча закон не обмежує права на спілкування іншими мовами у побуті, його активно критикують Росія та Угорщина, а низка проросійських депутатів намагалися скасувати чи відтермінувати через суд.

З 16 січня 2021 року закон перевів усю галузь обслуговування на українську мову. А вже з 16 липня він передбачає низку нововведень, що стосувалися переважно культурної сфери, зокрема, у сфері театру і кіно. Зокрема, закон зобов’язує проводити показ фільмів лише українською мовою. Винятками є покази фільмів кримськотатарською мовою та мовами корінних народів. Показ таких фільмів мовою оригіналу в кінотеатрах відбуватиметься за умови, якщо кількість таких сеансів буде становити не більше 10% від усіх сеансів за місяць.

Чинний закон також зобов’язує з 16 липня супроводжувати українським перекладом усі іншомовні театральні вистави в державних чи комунальних театрах. Якщо ж йдеться про приватні театральні вистави, наприклад, антрепризи, виконання не обов’язково має відбуватися державною мовою.

  Оля Цибульська опублікувала фотографію 30-річної давності й сучасну

Також цим законом передбачено, що культурні, розважальні та екскурсійні заходи повинні проводитися виключно українською мовою. Як і у сфері кіно, винятки передбачені для мов корінних народів та національних меншин. Організаторів заходів зобов’яжуть забезпечити синхронний або послідовний переклад такого виступу українською, при чому обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.

Хоч за порушення норми закону і передбачені штрафи від 3400 грн. до 8500 грн. проте, ця норма набуде чинності лише в наступному році.

Що пропонується натомість і причому тут коронавірус?

Парламентарі від «Слуги народу» Микита Потураєв і Євгенія Кравчук своїм законопроектом пропонують відтермінувати введення в дію норми, яка зобов’язує кінотеатри й телеканали транслювати фільми державною мовою, таким чином, щоб вона почала діяти через два місяці після завершення карантину.

Важливо, що у законопроекті не згадується про те, що дата скасування карантинних обмежень в Україні невідома. Завершення карантину, який діє з березня минулого року, наразі заплановане на кінець червня, проте в уряді вже припускають, що він буде продовжений щонайменше до серпня.

У пояснювальній записці автори законопроекту вказали на низку негативних змін, яких зазнав телевізійний ринок через запровадження карантинних обмежень. Як стверджують ініціатори законопроекту, основні ресурси теле- та кіновиробників направлені на «власне виживання», а тому це не дозволяє їм створювати якісне українське кіно, яке відповідає суспільному запиту «від чого найбільших втрат зазнає український глядач».

Законотворці переконані, що ухвалення закону матиме вплив на забезпечення захисту вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину.

У чому проблема?

Такі кроки депутатів від провладної партії вже викликали значний суспільний резонанс. Зокрема, авторка закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Ірина Подоляк висловила переконання, що таким чином «телевізійники і концертники через своє лобі у ВРУ інвазивно руйнують гуманітарний простір» України.

  Три найцікавіші серіали травня

За словами народного депутата від «Європейської солідарності» Володимира В’ятровича, вказані законопроекти не розглядалися на засіданнях профільних комітетів, а отже не можуть бути винесені на голосування. Однак, переконаний нардеп, за цей законопроект партія «Слуга народу» намагатиметься проголосувати «в турборежимі» і включити його до порядку денного сесії Верховної Ради, яка відбудеться найближчого вівторка, 1 червня. За словами депутата, парламентарі від провладної політичної сили також намагатимуться відтермінувати початок дії ще однієї статті мовного закону, яка стосується випуску друкованих видань.

Одночасно анонсовано атаку на іншу норму закону, яка зобов’язувала всеукраїнські газети й журнали з 1 січня 2022 року мати україномовну версію. Однак цю норму також намагаються скасувати начебто через «збитковість» для видавців.

Крім того, за повідомленням В’ятровича, відбувається кулуарне переписування законопроекту «Про медіа», яке руйнує домовленості про збереження в цьому проекті норм, що захищають український медіапростір від русифікації, закріплені у висновку гуманітарного комітету від 14 липня 2020 року.

Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила переконання, що відкладенням введення в дію важливих норм мовного закону, влада бореться з мовою. «З таким «успіхом» вакцинації карантин триватиме ще довго, а там щось нове вигадають», – переконана депутатка.

Залишити відповідь