Актуальні новини

Львівська галерея мистецтв представила оцифровані твори зі своєї колекції

Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького та MyFutureHeritage презентувала оцифровані твори зі своєї колекції. До цифрового архіву цього року додалося 1860 об’єктів зі збірок та фондосховищ. Загалом завдяки проєкту «Цифровий архів. Доступна спадщина» було оцифровано 3 тис. творів. Тепер їх можна побачити на сайті за посиланням.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1597584 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1597584{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }

Оцифрування мистецьких творів здійснювалося методами фотофіксації, 3D-сканування та фотограмметрії. Ці технології забезпечили високоточне відтворення артефактів, дозволяючи зберегти детальну інформацію про кожен з них для майбутніх поколінь. Тепер їх можна роздивлятись до найменших дрібниць та деталей з будь-якого куточка світу.

Також оцифрування дає змогу не лише милуватись багатою колекцією галереї (загалом один з найбільших музеїв України налічує у своїх фондах понад 67 тис. одиниць). Такий проєкт незамінний у процесах реставрації, а також роль такої форми фіксації спадщини суттєво зростає під час війни.

«В епоху руйнацій та війн, хаосу протистоїть труктурність, зокрема мистецька в її актуалізації, у сучасних інтерпретаціях і сприйнятті. Спробою репрезентації цієї текстуальності і структурності, як єдності цінностей і змістів, які здатні породжувати нові цінності і новий сенс, є цифровий архів», – зазначає завідувачка відділу наукової роботи галереї Аліса Федосєєва.

«Ми цього року почали використовувати під час оцифрування середньоформатну камеру роздільною здатністю 100 мегапікселів – це такий, скажімо, європейський музейний стандарт зараз. Фактично в Україні немає таких камер і тим паче немає музеїв, які це використовують сьогодні, тобто ми фактично задаємо такий собі стандарт якості і ми є попереду інших колег», – розповідає керівник проєкту Роман Гук.

  «Гладіатор-2» Рідлі Скотта вийшов у прокат

У процесі цьогорічної роботи фахівці працювали із фондами, додаючи до колекції скульптуру, малярство та декоративне ужиткове мистецтво XIV століття, а також із XIII по XX століття.

Директор Галереї мистецтв Тарас Возняк зазничив, що процес не лише триватиме далі, а й модернізовуватиметься з появою нових технічних засобів.

Залишити відповідь