Минуло вже 10 років від початку окупації Криму. Російська влада неодноразово демонструвала свою байдужість до всього, крім використання територій в якості військового полігону та джерела безкоштовних ресурсів. Проте досить рідко вдається розгледіти процеси окупаційного управління зсередини. Чи усвідомлюють учасники наслідки власних дій? Чи мають чітку мету? Робити загальні висновки з історій про окреме – досить ризиковано. Висока ймовірність помилок. Проте знакові події, явища і постаті все ж дають змогу зрозуміти більше про загальну модель. Часто проблеми, які притаманні чомусь помітному, лише загострюються там, де уваги значно менше. Проєкт «Арго» завдяки хакерам отримав доступ до переписки колаборантів Криму, причетних до нищення Ханського палацу в Бахчисараї. ZAXID.NET робить передрук публікації.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1586779 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1586779{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Ханський палац в Бахчисараї – один з найвідоміших і найпомітніших об’єктів культурної спадщини на окупованому півострові. І тут немає домислів. Усі дані – з особистого листування колаборантів у Криму, які несуть пряму відповідальність за збереження палацу. Доступ до даних волонтерам проєкту «Арго» надали учасники однієї з українських хакерських груп.
Іноді події навіть видаються комічними. Однак гіркоти додає те, що йдеться про трагедію втрати спадку. Втрати того, що вже не відновити. Трагедію кримськотатарського народу, який саме в ці дні пригадує жах насильницького виселення з Криму за сталінських часів, і переживає жах окупації та знищення власної історії за часів путінських.
Те, що російські «реставрації» в окупованому Криму є по суті нищенням – давно не новина. Про це йшлося навіть у доповідях ЮНЕСКО, найсвіжіша з яких датована вереснем 2022-го. Там досить стисло викладено хронологію подій і відомі факти стосовно Палацу ханів.
Ще у 2016 році так звана «Науково-методична рада Державного комітету з охорони культурної спадщини» окупаційної адміністрації в Криму погодила проведення реставраційних робіт на низці історичних об’єктів півострова. Палац кримських ханів опинився у переліку. Відтоді роботи тривають, а завершити їх хочуть у 2025 році. У 2021 році окупаційна влада виділила 2 мільярди рублів за незаконні роботи на 16 об’єктах Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.
«Під час незаконних “реставраційних робіт” окупаційної влади було частково втрачено оригінальний дах Великої Ханської мечеті. Унікальна історична техніка складання “татарської черепиці” на глині повністю втрачена. Черепицю ручної роботи зняли і замінили сучасною, виготовленою на заводі в Іспанії, яку закріпили шурупами. Оригінальний дах, який досліджували етнографи та історики, знищено. Втрачене декоративне оздоблення даху. Втрачено також історичну традицію розміщення дерев’яних сейсмостійких поясів. Під час будівельних робіт створено залізобетонний сейсмостійкий пояс, який збільшує навантаження на старі стіни і може спричинити появу тріщин у мечеті. Старий міст Палацу також повністю зруйновано, а цьогоріч (станом на 2022-й) незаконні “реставраційні роботи” призвели до того, що в одній зі стін будівлі з’явилися тріщини довжиною майже три метри, які пішли вздовж стін мечеті. Через це російська окупаційна влада змушена тимчасово закрити Палац ханів для відвідувачів», – ця розлога цитата зі згаданої доповіді ЮНЕСКО.
Хоч масштаби руйнувань у Бахчисарайському заповіднику зрозумілі, але звіт занадто узагальнений. Яскравіше та з подробицями про новітню історію Криму розповість професіонал.
Валерій Борисов – визнаний архітектор, уродженець Харкова, але більшу частину своєї роботи присвятив Криму, передовсім Бахчисараю, де веде активну діяльність щонайпізніше з 1980-х років.
Також Валерій Миколайович завзятий сталініст, а отже – і великий прихильник «возз’єднання Криму з Росією». Наприклад, на його сторінці у ВК досить багато дописів, схожих на цей.
Як видно, Борисов любить писати ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ та загалом ЕМОЦІЙНА людина. Зокрема, це видно з наведеного листа.
Стоп! Хто така Оксана Миколаївна? Хто такі «мазальники з Хацапетівки»? Поки зрозуміло тільки те, що сталіністська душа Валерія Миколайовича Борисова дуже страждає.
Справа у тому, що хоча Валерій Миколайович всіляко вітав російське вторгнення до Криму, але подальшим подіям радіти було складніше. Про це і йдеться у листі про велику російську «реставрацію» Палацу ханів. Посилання з допису Борисова веде до «патріотичного» репортажу кримської редакції каналу «Росія 24» з красномовним анонсом.
З іншого листа Борисова можна дізнатися про існуючу проблему з вірменським написом на старому камені.
Зображення, які прикріплені до листа, виглядають ось так:
Власне, у цьому місці історія про «реставрацію» Палацу ханів з суто культурологічної переходить у політичну. Президент РФ Владімір Путін дуже любить наголошувати на багатонаціональності Російської Федерації та мирному співіснуванні її народів. От тільки міжнаціональні конфлікти відбуваються регулярно, а один із них ледь не стався через згаданий Борисовим камінь із вірменським написом.
У листопаді 2022-го на сайті кримських вірмен повідомляють про знищення вандалами вірменського напису на території палацу в Бахчисараї.
Пікантність ситуації в тому, що до російської «реставрації» Палацу ханів ані каменя, ані вірменського напису там не було. У Бахчисараї є місце з руїнами старої вірменської церкви, яку спорудили ще в XV-XVI-му століттях, але вона була зруйнована через землетрус. Досі збереглися лише камінні надгробки поховань біля церкви, один із яких належав вірменину магдусі Мелкесету, який помер, імовірно, у 1765 році. Цей камінь лежав на своєму місці, аж поки окупаційна влада Криму не вирішила провести масштабну «реставрацію» Палацу ханів зі «вторинним використанням» історичних артефактів.
Взагалі-то знищення вірменського напису відбулося значно раніше листів Борисова і публікації на сайті вірмен Криму.
Ще в лютому 2022-го Еміль Арпатли надсилає звернення до окупаційної влади Криму з проханням розібратися в походженні нового вірменського напису. Текст звернення є у розпорядженні проєкту «Арго».
Арпатли – колаборант, який намагався обратися до окупаційної адміністрації навіть не від правлячої «Єдіной Росії», а від ультра шовіністичної партії «Родіна» (лідер цієї політсили Дмітрій Рогозін колись обіцяв очистити Москву від не слов’ян). Інформація про Арпатли внесена до бази сайту «Миротворець».
Скарга спричинила цілу бурю емоцій у БІКАМЗ (Бахчисарайський історико-культурний та археологічний музей-заповідник) – установі, яка розпоряджається Ханським палацом. Ця ж скарга і стала спусковим гачком до нищення старовинного вірменського напису.
Справа у тому, що після отримання відомостей про скаргу в заповіднику не вигадали нічого кращого, ніж просто розбити віднайдений напис молотком. Це майже детективна історія, подробиці якої розкриває у своєму звіті спеціаліст з безпеки заповідника «детектив» Горобець. Його текст достойний викладу без жодних скорочень.
Що маємо у підсумку? Те, що під прикриттям «реставрації» окупаційна влада Криму створює в Бахчисараї фактичний новобуд, куди випадково потрапив надгробок – історична пам’ятка, але з іншого місця. Згодом цю пам’ятку знищують, банально – молотком, аби не мати бюрократичних проблем у переписці з органами окупаційної влади. Це підтверджує відписка з «міністерства культури» окупаційної адміністрації. Там вважають, що оскільки новозведена стіна не є культурною пам’яткою, то і знищення напису – не проблема.
Російська влада любить акцентувати на «порядку», який панує під її керівництвом. На відміну від «хаосу» української держави. Однак при детальному розгляді виявляється, що під російським «порядком» на території об’єкта, який претендує на включення до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, можна звести новобуд, а потім відбити щось молотком, аби уникнути бюрократичної тяганини.
При цьому Палац ханів – одна з найпомітніших пам’яток Криму. Що тоді відбувається з менш відомими? У 2014 році на півострові налічувалося понад 4 тисячі об’єктів національного та місцевого значення, які охоронялися державою. За даними ЮНЕСКО, об’єкти поділяються на такі типи: 1279 пам’яток історії, 2037 пам’яток археології, 260 пам’яток монументальної скульптури та 519 пам’яток архітектури та містобудування. З них 118 мають статус пам’яток національного значення. Національний заповідник «Херсонес Таврійський» внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а такі об’єкти, як Ханський палац, Генуезька фортеця в Судаку, Астрофізична обсерваторія Криму та печерні міста Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале наразі перебувають у попередньому списку ЮНЕСКО.
І наостанок про те, хто така загадкова Оксана з листів архітектора Борисова. Оксана Миколаївна Алпашкіна – колишній головний хранитель музею-заповідника у Бахчисараї. Працювала при українській владі, продовжила роботу з окупантами. Проте втратила роботу через конфлікт з новим керівництвом заповідника. Доступ саме до її пошти змогли отримати українські хакери. Про те, яким чином нові керівники культури в Криму та на інших окупованих територіях обходяться з підлеглими, Проєкт «Арго» розповість у наступних публікаціях.
Оригінал
