На цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі (Берлінале) відбулась світова прем’єра українського документального фільму «Спеціальна операція» режисера Олексія Радинського.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1604045 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1604045{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Стрічка розповідає про події на ЧорнобильськійАЕС під час російської окупації. Її показали у програмі Forum Expanded, що спеціалізується на експериментальному кіно.
Фільм створено за підтримки проєкту The Reckoning Project, який документує російські воєнні злочини в Україні. Картина складається із записів з камер відеоспостереження, встановлених на Чорнобильській АЕС, які зафіксували захоплення станції, події під час окупації та відступ російських військ. Завдяки працівникам ЧАЕС ці відеоматеріали вдалося зберегти й долучити до кримінальної справи.
Продюсерка стрічки є Люба Кнорозок, яка розповіла, що картина є результатом співпраці документалістів з Офісом генерального прокурора України.
Кадр з фільму
«Цей фільм – результат кропіткої роботи нашої команди спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу впродовж майже трьох років. Ця безпрецедентна у своєму роді співпраця документалістів з Офісом генерального прокурора України є прикладом того, як можна нагадувати світовій спільноті про те, що воєнні злочини не мають строку давності», – сказала вона.
Режисер Олексій Радинський називає свою роботу «фільмом-експериментом». Картина не містить діалогів. Лише зображення окупантів розповідає про те, що відбувалось на території АЕС.
Кадр з фільму
«Фільм робить з аудиторії безпосередніх свідків окупації, яка розгортається під час трансляції з камер стеження», – зазначив режисер.
Цікаво, що минулого року на Берлінале показали фільм «Мирні люди» Оксани Карпович, що повністю базувався на перехоплених переговорах окупантів з рідними. Ми їх не бачили, проте чули їх голоси. Тепер маємо протилежну ситуацію: ми їх лише бачимо.
Кадр з фільму
Монтуючи картину з сотень годин зйомки її автори, утім, не намагалися вибудувати якісь спеціальні драматургічні ефекти. Ми бачимо якісь хаотичні рухи людей та техніки, зйомку пропагандистських репортажів тощо. Усе це виглядає якось жалюгідно та безглуздо. Камера знімає згори, створюючи на перший погляд ефект відстороненого спостереження за тим, що відбувається унизу. Копирсання окупантів у коридорах офісних приміщень станції та недоречний вигляд «журналістів», що крупним планом знімають привезений хліб, часом викликають навіть комічний ефект.
«Ніщо не дискредитує російську армію краще, ніж просте документальне зображення російських солдатів», – додав режисер.
Проте у загальному враження залишається моторошним.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
Цікавою є й робота зі звуком: камери відеоспостереження не фіксують звук, тому фонограму відтворювали уже потім. Ми чуємо усе, окрім людських голосів. Вони виникають лише кілька разів протягом фільму десь на задньому плані і це є голоси українських радіоведучих. Окупантів режисер залишає безголосими. І це створює сильне емоційне відчуття «чужих».
Загалом поєднання дуже точних кінематографічних прийомів та безпристрасного зображення з камер відеоспостереження у підсумку дає сильний емоційний вплив.
Автори фільму, відповідаючи на запитання глядачів наголосили, що ядерний терор Росії стосується не лише окупації Чорнобильської АЕС. Далі окупованою є Запорізька станція, що є прямим порушенням міжнародного права. А також нагадали й про те, що напередодні прем’єри, в ніч з четверга на п’ятницю 14 лютого, російські дрони атакувала саркофаг 4 енергоблоку ЧАЕС.
