Академіки, професори, доценти, співробітники національних музеїв і підрозділів НАН України, етнографи та фольклористи зібралися у місті Барі на Всеукраїнську конференцію з міжнародною участю «Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України». Спеціально до наукового зібрання 52 автори написали 42 доповіді, у яких представили історичні розвідки, петрографічні характеристики, дослідницькі візити до музеїв гончарства, результати археологічних досліджень та кращі традиції відродження керамічних виробів в умовах сьогодення. Яскравим акцентом конференції стала виставка автентичних зразків Барської кераміки, зібраних з музеїв, світлиць та приватних колекцій Бару, Вінниці та навіть Харкова, а приємним бонусом – ярмарок-продаж, на якому відвідувачі мали можливість придбати сучасні керамічні вироби у стилістиці Барської кераміки: миски, полумиски, тарілки, горнята, глечики і навіть значки, магніти та іграшки.
Всеукраїнська конференція з міжнародною участю відбулася в рамках проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0». Він став продовженням однойменного проєкту, реалізованого за підтримки УКФ у 2018 році. Тоді завдяки проєкту вдалося провести низку науково-дослідницьких експедицій та випустити фотоальбом «Барська кераміка», у якому вміщені найкращі зразки виробів барських майстрів із музеїв України, приватних колекцій і зібрань, зроблені під час експедицій. Нинішній проєкт має дещо ширшу мету. Окрім проведення експедицій та розробки портфелю сувенірно-навчальної продукції, він передбачає створення тримовного віртуального 3-D музею Барської кераміки, пілотну версію якого було презентовано в рамках конференції. Важливою складовою сайту є саме наукове обґрунтування, пошуки та розвідки, присвячені Барській кераміці. Тому конференцію, а також відеозапис циклу тематичних лекцій та майстер-класів, організатори називають кульмінацією проєкту.
«Наша громадська організація «Барський міський художній аматорський театр» продовжує роботу над відродженням славнозвісної Барської кераміки – бренду Поділля ще з XVII століття та до початку ХХ століття одного із найпотужніших старовинних гончарних осередків України. Працюємо спільно з Харківською державною академією культури, Українським центром культурних досліджень та управлінням культури та креативних індустрій облдержадміністрації за підтримки Українського культурного фонду, – розповідає керівник проєкту, директор ГО «Барський МХАТ» Роман Григор’єв. – 12 вересня ми провели масштабну наукову конференцію, на якій зібралося поважне наукове лобі: 6 докторів та 14 кандидатів наук, працівники музеїв (від місцевих до національних), обласних центрів народної творчості, співробітники підрозділів Національної академії наук України (Інституту археології, Інституту народознавства, Інституту історії України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського), професори, доценти та викладачі закладів вищої освіти України, мистецтвознавці та практики-керамісти із гончарних осередків Вінниччини, Кіровоградщини та навіть Польщі.
«Одинадцять учасників конференції мали високі звання «почесний» та «заслужений», а троє – статус академіків», – продовжує Роман. «Під час виступів доповідачі розповідали про історію гончарства Барського краю, його роль в розвитку подільської кераміки, були презентовані колекції кераміки з Бару у різних музеях України та світу, представлена кераміка, виявлена під час розкопок Барського замку у 20018 та 2020 роках, «розшифрована» її орнаментика та символи. По суті, конференція дозволила систематизувати усі напрацювання і зібрати їх у один збірник, який плануємо видати найближчим часом».
Іще одним знаковим моментом конференції стало започаткування громадської ініціативи «Народний музей Барської кераміки». Полягає вона у тому, що музей є народним не за званням чи формою, а за сутністю і до його створення може долучитися кожен охочий барчанин чи мешканець інших куточків України та світу, який має сантимент до Бару та його славнозвісної кераміки. Одразу під час конференції фонди народного музею поповнилися першими експонатами: патріарх керамології Вінниччини, заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко урочисто передав унікальну барську миску кінця ХІХ століття, а доктор культурології, завідувач кафедри історії, мистецтвознавства та пам’яткознавства ХДАК Анатолій Щербань подарував барчанам мисочку та глечик-монетку із села Бирлинці-Лісові (сучасне Лісове Барської міської територіальної громади). Також до зібрання народного музею увійшли барські баньки початку ХХ століття, виявлені командою проєкту в ході науково-пошукових експедицій Вінниччиною та подаровані Надією Ластовляк і родиною Біньковських (із села Горай) та директоркою будинку культури села Вербовець Світланою Боржемською (Мурованокуриловецька територіальна громада).
Як писав «День», у стародавньому Барі гончарним промислом займалася третина населення. Барська кераміка за художньою значимістю вирізнялася серед вітчизняних гончарних осередків. Місцеві майстри створювали здебільшого столові та декоративні вироби: миски, полумиски, тарілки, макітри, глечики та іграшки, частина який йшла навіть на експорт, а Барська кераміка й донині прикрашає збірки провідних музеїв України, а також Кракова, Берліна та Санкт-Петербурга. Але у ХХ столітті під час голодоморів, війн та репресій ці традиції та техніка були втрачені. Сьогодні у Барі не працює жоден гончар. Але є народні майстри, які готові відродити давнє ремесло, відпрацювати техніки, описати і дослідити орнаменти. Власне, цим і активно займаються за підтримки громадських активістів, мистецтвознавців та Українського культурного фонду.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, «ДеньФото Тараса Щерби
