У 1972 році ЮНЕСКО ратифікувала Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, яку наразі ратифікували майже всі країни світу. Зважаючи на те, що пам’ятки та пам’ятки з часом можуть занепасти та зникнути, організація визначила об’єкти, які мають видатну цінність та є надбанням всього людства і тому потребують особливого захисту. ЮНЕСКО постійно оновлює як критерії відбору спадщини, так і сам перелік.
Станом на червень 2020 року у списку спадщини ЮНЕСКО опинилися 1121 об’єкт – 869 культурних, 213 природних та ще 39 змішаного типу. Майже половина з них розташовані у Європі та Північній Америці. Найбільше таких об’єктів у Китаї (55), Італії (55), Іспанії (48), Німеччині (46) та Франції (45).
ArchDaily зібрав фото найбільш видатних об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО з космосу та висоти пташиного польоту.
В Україні є 7 об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, зокрема, дерев’яні церкви карпатського регіону, Херсонес, центральний корпус Чернівецького університету Федьковича, Софійський собор у Києві, а також історичний центр Львова, який включили до переліку у 1998 році.
Софійський собор став першим українським об’єктом у спадщині ЮНЕСКО – його туди внесли ще за СРСР у 1990 році. Собор разом з комплексом монастиря, Золотими воротами, Кирилівською та Андріївською церквами, а також з Судацькою фортецею в Криму входить до складу національного історико-архітектурного заповідника «Софія Київська».
Фото Kyiv Maps
У 1998 році до спадщини ЮНЕСКО внесли історичний центр Львова. Це 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору святого Юра.
Собор святого Юра, фото Синоду єпископів УГКЦ
У 2005 році до спадщини потрапила Дуга Струве – мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, що служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру. Дугу створювали з 1816 по 1855 рік, і на той момент вона проходила територією двох держав – унії Швеції та Норвегії і Російської імперії. Зараз вона перетинає території 10 країн, серед яких і Україна.
Пункт дуги у селі Стара Некрасівка Одеської області, фото Findway
Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи – єдиний природний об’єкт спадщини ЮНЕСКО на території України. Включений до переліку у 2007 році та розширений у 2017-му. Загалом включає 78 окремих масивів лісів на території 12 країн, найбільше – 15 – розташовано в Україні.
Мармароський заповідний масив, фото «Вікіпедії»
У 2011 році до спадщини ЮНЕСКО включили колишню резиденція митрополитів Буковини і Далмації, збудована у 1864-1882 роках. Після Другої світової війни комплекс став головним корпусом Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Фото «Української правди»
Античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму Херсонес Таврійський включили до спадщини ЮНЕСКО у 2013 році. На його базі у 1892 році відкрили музей-заповідник, який з 1980 року став однойменним національним заповідником.
Залишки базиліки VI ст. на фоні собору Святого Володимира, фото з відкритих джерел
Також у 2013 році до спадщини ЮНЕСКО увійшли 16 українських дерев’яних церков карпатського регіону Польщі та України – по вісім у кожній країні. Церкви представляють гуцульський, галицький, бойківський та лемківський типи архітектури.
Собор пресвятої Богородиці в селі Матків на Львівщині, фото «Замки та храми України»
