В кінотеатрах протягом листопада в кінотеатрах можна буде подивитись п’ять українських фільмів. Щотижня глядачі матимуть прем’єру вітчизняного кіно. Розповідаємо докладніше.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1596889 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1596889{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
7 листопада
«Буча»
Воєнна драма «Буча» має у основі реальну історію громадянина Казахстану. Сценарій написав Олександр Щур, який також продюсував картину. Режисурою займався Станіслав Тіунов, для якого це дебют на великому екрані. При створенні діалогів окупантів використовували перехоплені українськими спецслужбами розмови росіян. Творці намагалися зробити фільм максимально реалістичним, водночас уникаючи моментів, які могли б повторно травмувати українців. Впродовж двох місяців Тіунов та Щур презентували свою роботу у США, а також влаштували спеціальний показ у Бучі для тих, кого врятував прототип головного героя, справжній Костянтин Гудаускас.
Про коректність такого кіно суперечки розпочались разом зі зйомками. Скоро матимемо нагоду подивитись та скласти власну думку.
14 листопада
«Потяг до життя»
Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну змусило мільйони людей шукати порятунку у безпечних місцях. Одним з найнадійніших шляхів евакуації стала залізниця. Попри безперервні обстріли, хвилювання за найрідніших та власні страхи, залізничники виконували свою роботу. Провідники, диспетчери та машиністи змогли працювати не лише завдяки професіоналізму, а й завдяки людяності, сміливості та жертовності.
Документальний фільм «Потяг до життя» створено студією Kalyna film. Картину зроблено на основі свідчень понад 60 працівників Укрзалізниці з різних регіонів країни. Режисер Олександр Тіменко опрацював понад 100 годин унікального відеоматеріалу, знятого під час евакуаційних рейсів. Режисер не використовував закадрового дикторського тексту – усе, що відбувалося, описують очевидці, серед яких екс-прем’єр Британії Борис Джонсон, актор Орландо Блум та футболіст Андрій Шевченко.
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим!
21 листопада
«Назавжди-назавжди»
Драма «Назавжди-назавжди» (на головному фото) – це історія про дорослішання підлітків на тлі нестабільності в суспільстві та при відсутності уваги від батьків. Режисеркою фільму стала Анна Бурячкова, відома передусім як постановниця кліпів. Цей фільм для неї дебют на великому екрані. Сценарій допомагала писати Марина Степанська. Зйомки фільму завершилися у Києві за два тижні до повномасштабного вторгнення. Постпродакшн відбувався у Нідерландах.
Київ, кінець 1990 років. Нещодавно Тоню (Аліна Чебан) перевели в школу на околиці Києва, вона переїхала із передмістя. Тепер вона з новими друзями проводить час посеред похмурих пострадянських пейзажів, гублячись в напіводнакових типових багатоповерхівках. Після тривалої перерви Тоня повертається до занять плаванням, де знаходить собі подругу Лєру (Єлизавета Цілик). Нові друзі з’явились швидко. У тому числі й хлопці, з якими дівчині цікаво будувати стосунки. Лєрин брат (Артур Алієв) проявляє до неї симпатію, а їй самій цікавіше з Журіком (Захарій Шадрін).
21 листопада
«Сімейний альбом»
Австрійський інженер-хімік Александр Вінербергер з 1915 до 1934 роки жив та працював спершу у російській імперії, а згодом у СРСР. У 1932-33 роках у Харкові він на власні очі бачив наслідки Голодомору. Александр фотографував вулиці міста, на яких лежали мертві люди та плакали голодні сироти. Розуміючи небезпеку того, що він робить, чоловік вислав фотографії дипломатичною поштою до Відня та разом з родиною виїхав з союзу. У роки Другої світової війни Вінерберги знову тікали від людоненависницього режиму, цього разу до Британії. Фотохудожниця Самара Пірс є правнучкою Александра. У 2018 році вона вже приїздила до Харкова та фотографувала ті ж вулиці, що й прадід. Її метою було привернути увагу світу до Голодомору. Після повномасштабного вторгнення Самара знову приїхала до України аби вкотре засвідчити як виглядає геноцид українського народу.
Документальний фільм «Сімейний альбом» знято у партнерстві з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Українським культурним фондом.
28 листопада
«Редакція»
Співробітник краєзнавчого музею Херсона Юра (Дмитро Багненко) переймається долею степових ховрахів. Фотографуючи їх, він випадково бачить навмисний підпал лісу. Світлини Юра несе у редакцію місцевої газети, куди його одразу ж запрошують на роботу. Однак будь-які спроби донести правду розбиваються об усталену і міцну систему брехні та корупції, де правда перекручується, а брехня стає зброєю, за допомогою якої захоплюється влада, землі та навіть людський розум.
Комедія «Редакція» знята режисером Романом Бондарчуком за півроку до повномасштабного вторгнення. Зйомки проводилися у Херсоні та його околицях, зокрема у Олешківських пісках. До лав ЗСУ доєдналися чимало учасників знімальної групи та виконавець головної ролі Дмитро Багненко. Актор Василь Кухарський та режисер монтажу Віктор Онисько загинули, захищаючи Україну. Прем’єра фільму відбулася на Берлінському кінофестивалі у лютому 2024 року.
Напередодні всеукраїнського прокату, команда стрічки «Редакція» відвідає десять українських міст. Окрім показів відбудуться панельні дискусії про стрічку, стан регіональних медіа та способи протидії російській пропаганді.
Протягом листопада й грудня творча група «Редакції», дистрибʼютор «Артхаус Трафік»та Львівський медіафорум у Львові (21 листопада), Одесі, Миколаєві, Херсоні, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Києві, Івано-Франківську, Чернівцях. У кожному місті відбудеться обговорення за участі представників та представниць місцевих медіа.
