«Лабіринти ЛКСФ» – проект про Львівську кераміко-скульптурну фабрику, яка діяла від повоєння до 1990-х років. Куратори виставки зібрали з різних курочків України гуте скло, кераміку і скульптуру, яку створили на цій фабриці. Ці твори можна побачили на у Пороховій вежі, а також переглянути архівні фільми.
Цей проект не песимістичний, він зовсім не про те, як загинула така колись потужна Львівська кераміко-скульптурна фабрика. Навпаки, за задумом куратора Павла Гудімова, цей проект несе потужну позитивну енергію, бо відкриває напівзабуті імена видатних миців, шукає твори, які вважали втраченими.
За майже півстолітню історію фабрика витворила самобутню львівську школу кераміки, скла та скульптури.
«Декоративне мистецтво було такою оазою вільного мислення у радянські часи. Тому що те, що ти міг зробити в декоративному мистецтві, в абстрактній композиції, на полотні вже не можна було робити, бо тоді скажуть, що ти формаліст і маєш буржуазний вплив. ЛКСФ якщо вже казати про впливи, то художники, які пройшли через школу Романа Сельського, Карла Звіринського, які були послідовниками Фернана Леже і паризької школи модерністичної культури, вони дали ті паростки, які працювали далі в декоративному мистецтві, які по-суті, сформували у 1960-70-ті роки візуальне обличчя Львова», – розповів куратор проекту Павло Гудімов.
Куратори виставки знайшли сотні творів – кераміку, скло і скульптуру – у приватних колекціях, у самих художників або у їхніх нащадків. Усе виставили в Пороховій вежі і за три місяці обіцяють тричі оновити експозицію.
«Я бачу потенціал в тому, щоб надати характеристику цьому явищу кераміко-скульптурної фабрики, тобто це скульптура, скло і кераміка, як унікальний для всього радянського періоду і всього Союзу, як унікальний для Львова, як унікальний для Європи. Але швидкість забування вражаюча. Фабрика закрилася у 90-ті роки і деякі її окремі частини працювали до початку 2000-х. Питання в тому: що ми маємо на сьогодні? Це явище, якщо його зараз не зібрати, не зібрати разом всіх художників, не зроюити з ними документальні фільми, не записати ті спогади, ми взагалі нічого не будемо знати. Ми щойно починаємо цю роботу», – додав Павло Гудімов.
Паралельно в арт-центрі «Я Галерея Львів» відкриють три персональні виставки митців та мисткинь, що працювали на ЛКСФ — Зеновія Флінти, Уляни Ярошевич та Ігоря Ковалевича. У музеї «Територія терору» влаштують лекторій про тему радянської пропаганди у мистецтві. А у Музей народної архітектури і побуту запрошують на проект про народні стилізації авторів фабрики.
