У прокат вийшов фільм «Такі дрібниці», який зняв режисер Тім Мілантс за романом ірландської письменниці Клер Кіган. У фільмі знімались Кілліан Мерфі та Емілі Вотсон, яка отримала у Берліні «Срібного ведмедя» за роль другого плану.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1607505 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1607505{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Напередодні Різдва Білл, торговець вугіллям та батько п’ятьох доньок, випадково дізнається про жахливі умови в місцевому монастирі, де утримують «занепалих жінок». Це відкриття пробуджує болісні спогади про власне дитинство та ставить чоловіка перед моральною дилемою: зберегти мовчання, як це роблять усі в місті, чи ризикнути всім, щоб врятувати жінок.
Йдеться про так звані «пральні Магдалини» й ця тема не є чимось незвіданим для світового кіно. На цю тему картина «Сестри Магдалини» була знята у 2002 році режисером Пітером Малланом. До слова актриса Айлін Волш зіграла в обох фільмах. Частково цій темі присвячена і картина «Філомена» Стівена Фрірза із Джуді Денч у головній ролі.
До «пралень Магдалини» потрапляли матері-одиначки, жертви зґвалтування, просто дівчат, яких батьки вважали нечемними.
Важко повірити, але такі притулки, а по суті трудові табори, де жінок утримували у жахливих мовах, а дітей забирали від матерів, існували до кінця XX століття. Останній такий притулок закрився у 1996 році. Вони існували не лише в Ірландії, а й в інших цивілізованих країнах, таких, наприклад, як Швеція.
Дія фільму відбувається напередодні Різдва 1985 року. Проте герої картини існують в якомусь позачасовому просторі. Темна картинка ніяк не створює різдвяний настрій. Проте вибір саме цього часу не є випадковим. Просочений вугільним пилом Білл стає свого роду янголом у незатишному та похмурому світі, де він по суті є джерелом тепла. І у прямому, і у переносному сенсі.
Акторська гра Мерфі учергове демонструє найвищий рівень. Він створює образ найтоншими нюансами, ніби непомітно та дуже точно.
Його герой, тихий та добрий чоловік, опиняється перед складним етичним вибором. І саме цей вибір стає головним стрижнем, сюжетом та темою.
Автори залишають фінал відкритим, хоча глядачі без особливих зусиль можуть уявити собі усе те, що залишається за кадром. Весь фільм є своєрідним прологом саме до вибору, до тихого та простого вчинку, який може спричинити просто таки тектонічні зміни.
«Мовчи!», ‒ говорить герою усе довкола. І це виносить події картини далеко за рамки «пралень Магдалини». Що може зробити одна людина, якщо їй протистоїть система. Актуальне питання, чи не так?
Ми не знаємо, з якою силою ця система розвернеться проти Біллі. Проте знаємо, що в особі сестри Мері її лицемірність та безсердечність може піти дуже далеко.
Автори картини проводять візуальні паралелі з таборами смерті. Вони закладені і с самій суті розповіді: як довго можна не помічати те, що відбувається за парканом і чи є здатність не бачити співучастю у злочинах. І не важливо у цьому випадку, що саме доводить не помічати: жорстокість у монастирських стінах чи дим з труб Освенцима.
А може розбомблені будинки на Салтівці.
До слова, підрозділ Національної гвардії з Харкова «Гострі картузи» отримав картузи від Стівена Найта, сценариста однойменного серіалу з підписом виконавця головної ролі Кілліаном Мерфі. А у межах прокату фільму «Такі дрібниці» відкрито збір для цього підрозділу. Долучитися до збору можна за посиланням. Усі зібрані кошти підуть на закупівлю дронів DJI Mavic 3 Fly More Combo. Ці дрони допомагають нашим військовим знаходити та зупиняти терористичні угрупування, які йдуть з війною до українських піхотинців. Мета збору – 100 000 грн.
