Трійця — одне з дванадцяти головних православних свят. Іноді його ще називають днем Зішестя Святого Духа. З цієї назви відразу зрозуміло, з якою подією пов’язане торжество: з описаним в Біблії зішестям на землю Святого Духа. Саме його віщував Ісус Христос, і саме воно показало, а заодно і довело триєдність Бога, тобто існування трьох осіб єдиного по суті Бога-Отця, Сина і Святого Духа, інформує Ukr.Media.
Є у Трійці і третя назва — П’ятидесятниця. Ця назва вказує на дату святкування — на п’ятдесятий день після Великодня, до якої, як відомо, прив’язані багато християнських урочистостей.
Точної дати у Світлого Воскресіння немає, тому і Трійця відзначається щороку в різний час. У 2021 році православні відзначають Великдень 2 травня, якщо відрахувати від цієї дати 50 днів, то вийде 20 червня — це і буде День Святої Трійці.
Що стосується католиків, то в них Трійця не збігається з П’ятидесятницею (днем зішестя на апостолів Святого Духа). У 2021 році католицька Трійця відзначатиметься 30 травня.
Вважається, що свято на честь Святої Трійці вирішили встановити апостоли, яких ще називають учнями Ісуса Христа. Таким чином вони хотіли закріпити в пам’яті людей подію, що сталася на п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього. Згідно з біблійними переказами, святий Дух спустився до апостолів, які до того моменту вже п’ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, що згодом стала першим християнським храмом.
Слід зауважити, що після зішестя Святого Духа апостоли помітили деякі зміни: вони раптово навчилися зцілювати і пророкувати. При цьому вони ще й заговорили на різних мовах: це знання їм було дано, щоб нести Слово Боже по світу. Після цього учні Христа вирушили в різні частини світу, щоб розповісти всім мешканцям планети про життя Господнє і його болісну смерть за гріхи всього людства.
А офіційне встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в Константинополі скликали II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і єдиносущність всіх Божих Осіб.
А ось наші предки слов’яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше — тільки через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII — початку XIV століть.
Оскільки Трійця — релігійне свято, цей день ніколи не обходиться без служби в храмі, яка за традицією включає в себе Божественну літургію і велику вечірню.
Храми на Трійцю прийнято прикрашати зеленню: на підлогу кладуть свіжоскошену траву, ікони обрамляють весняними квітами і молодими гілками дерев. Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома біля ікон. Вважається, що таким чином можна захистити своє житло і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза — головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.
Ще одна традиція Трійці — влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і близьких. П’ятидесятниця — не пісний день, тому є можливість продемонструвати свою кулінарну майстерність і порадувати гостей найрізноманітнішими частуваннями. Традиційною стравою на Трійцю був і залишається коровай.
Раніше в День Святої Трійці влаштовувалися справжні народні гуляння — ближче до вечора у всіх селах починали водити хороводи, співати пісні і танцювати. Подібні забави на Трійцю не втрачають своєї популярності досі.
Крім того, в Троїцький день завжди було прийнято свататися. Вважалося, якщо посвататися на П’ятидесятницю, а весілля зіграти на Покров — день, коли, на думку наших предків, осінь зустрічається із зимою, то щасливе спільне життя забезпечене.
Існують традиції, пов’язані з підготовкою до Трійці. Наприклад, за пару днів до свята віруючі зазвичай влаштовують генеральне прибирання в будинку. Річ у тім, що в сам День Святої Трійці не можна забиратися, а також шити, прати і виконувати будь-яку роботу по дому. А в батьківську суботу день, що передує Трійці, — прийнято відвідувати кладовища і поминати покійних.
