11 вересня – Усікновення глави Іоанна Предтечі: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні заборонено вживати в їжу продукти червоного кольору та їсти фрукти й овочі, що нагадують форму голови.

Серед свят є популярні і маловідомі. 11 вересня відзначається Усікновення глави Іоанна Предтечі — християнське свято, добре відоме кожному православному християнину. Ця дата — шанування пам’яті пророка Іоанна, обезголовленого в цей день, тому свято ще називають Головоруб, інформує Ukr.Media.

Історія

Про страшну кончину пророка, що сталася в I ст. до н. е., оповідають Євангелія від Марка і Матвія. Цар Ірод, готовий на будь-які злочини в ім’я своїх амбіцій, вів розпусне життя, за що пророк Іоанн постійно докоряв правителя. Одного разу, під час бенкету, Іроду дуже сподобалася Саломія, дочка його коханки Іродіади. Правитель пообіцяв красуні зробити для неї все, що вона забажає. За порадою матері дівчина попросила голову Хрестителя. Цар виконав прохання, піднісши новій пасії на блюді відрубану голову, яка, за переказами, продовжувала викривати розпусти Ірода.

Оскаженіла Іродіада схопила голку, обколола язик і закопала голову. Одна добра християнка відкопала її таємно і перепоховала на Єлеонській горі. Тіло святого зрадили землі його учні.

Можна і не можна

Усікновення глави Іоанна Предтечі вважають небезпечною і моторошною датою. Порушення традицій може обернутися хворобами, невдачами та іншими нещастями, а отримані рани не гоїлися. У це свято християни не займаються роботою по дому, не ведуть господарські та польові роботи, не відправляються в дорогу.

На Івана Предтечу забороняються урочисті застілля з веселощами, обжерливість. Потрібно бути обережним з продуктами круглої форми і червоного кольору: капустою, картоплею, буряком, кавуном, гарбузом — всім, що асоціюється з головою і кров’ю. У деяких місцевостях в цей день їх взагалі не вживали в їжу. Намагалися не брати в руки колючо-ріжучі предмети, тому волосся не стригли (і навіть не розчісували), а хліб ламали руками і їжу готували напередодні.

  Куди піти у Львові у вихідні 18-20 лютого

Дозволялося в цей день прибирання ріпи і збір лісових трав, особливо коріння.

Прикмети і традиції

Цей день призначався для відвідування церкви. Святу присвячувалися 3 богослужіння: всеношна, ранкова літургія і велика вечірня. Молилися за зцілення, щоб не боліла голова, за дітей і душі загиблих воїнів. У цей день був суворий піст, що не дозволяв вживання молока і риби, але добре пригостити сироту, жебрака було богоугодною справою.

Небезпечними вважалися прогулянки в ліс, бо проявляли активність змії і всяка нечисть, з цієї причини боялися спускатися в льох. Щоб не поневірятися в бідності, не давали в борг грошей і нічого не виносили з дому.

Відомий обряд з глиняною безголовою лялькою в людський зріст, що уособлювала Хрестителя. На околиці села збиралася молодь. Дві дівчини брали цю ляльку, виліплену напередодні і одягнену в полотняний одяг, і несли її попереду натовпу до річки. Там її оплакували, як померлого, з характерним голосінням. Потім двоє хлопців під виття присутніх кидали “небіжчика” у воду. Цим символізувалася перемога над темними силами.

Народжені 11 вересня могли стати володарями нещасливої долі. Щоб залучити заступництво святого, дітей називали його ім’ям: хлопчиків Іванами, а дівчаток Іванками.