Актуальні новини

У Бориславі створили аптеку-музей винахідника переробки нафти

У середу, 27 січня, у Бориславському міському парку культури і відпочинку відкрили аптеку-музей всесвітньо відомого винахідника промислової переробки нафти Йогана (Яна) Зега. Створення аптеки-музею тривало два роки: у 2019 році облаштовували санітарне очищення та благоустрій земельної ділянки, виконували будівельні роботи. Минулоріч займалися наповненням експонатами. Кошторис проекту – понад півмільйона гривень. Про це інформує прес-служба ЛОДА.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1513562 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1513562{
margin: 0!important;
}
}

Наповнення для музею допомагали збирати і місцеві мешканці. Серед експонатів є нафтові акції, автентичний медичний та фармацевтичний посуд, місцева валюта, яка використовувалася у Бориславі серед робітників.

Фото ЛОДА

Зазначимо, що проект «Встановлення аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Йогана Зега» виграв грант на Конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, який проводила Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».

Екскурсії відбуваються за попереднім записом: 050 5591164, 098 7292839.

Йоган (Ян) Зег – магістр фармації, дослідник, винахідник і засновник нафтової та озокеритної промислової переробки в Україні, перший аптекар у Бориславі з 1876 року. Народився 2 вересня 1817 року в м. Ланьцуті (сучасна Польща). Навчався у Дрогобицькій та Самбірській гімназії, пізніше вивчав фармацію у Віденському університеті. Із 1848 року Ян Зег почав працювати у львівській аптеці Міколяша «Під золотою зіркою», яка на той час була найбільшою у Галичині. Тут він провів дестиляцію нафти. У бляшаній лампі, яка була виготовлена львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно «засвітився» одержаний нафтопродукт, який стали застосовувати для освітлення. Пізніше переїхав до Борислава, де у березні 1876 року відкрив аптеку з назвою «Зірка». Останні 20 років життя прожив у Бориславі.

  «Сірі бджоли» та інші екранізації українських книжок

Залишити відповідь