4 січня 2026 року о 12:00 у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса відбудеться публічне обговорення-дискусія «Межі дозволеного: художні засоби сучасного театру в умовах війни». Модеруватиме розмову драматургиня і театральна кураторка Люба Ільницька.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1627188 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1627188{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
display: flex;
align-items: center;
aspect-ratio: 1/0.93;
}
}
Війна змінила чутливість суспільства та загострила питання відповідальності митців – зокрема щодо використання тригерних елементів у виставах.
Нецензурна лексика, фігура негативного персонажа, який говорить російською; різкі, гучні або навмисно провокативні звуки; відтворення травмуючих ситуацій – ці засоби можуть стати потужним інструментом художнього висловлювання.
Але водночас вони несуть ризик повторного травмування, дистанціювання чи втрати довіри глядача. Тому сьогодні постає питання: де проходить межа між мистецькою свободою та етичною відповідальністю?
Це обговорення – спроба сформувати спільне поле, в якому театр зберігає сміливість, чесність і водночас чутливість до досвіду суспільства, що живе у стані війни.
- Як сьогодні визначати межу дозволеного в театрі?
- Чи всі естетичні прийоми є обґрунтованими? У яких випадках художня необхідність переважає етичні побоювання, а де навпаки – мистецька свобода має поступитися відповідальності?
- Чи має мистецтво право на будь-які засоби заради висловлювання і чи існують табу, які не варто переступати?
- Де проходить межа між мистецькою свободою та етичною відповідальністю?
- Як театру зберігати сміливість без втрати емпатії?
Отже, під час дискусії йтиметься про тригери на сцені: коли лайка, гучні звуки чи відтворення насильства є художньо виправданими, а коли – зайвими? Чи припустима російська мова як драматургічний прийом? Чи здатне мистецтво лікувати через біль, чи воно лише множить травми? Хто визначає межі дозволеного – режисер, актор чи сам глядач?
У розмові також обговоримуться реальні кейси і публічні конфлікти українських та європейських театрів останніх років – як приклади того, наскільки крихкою є ця межа сьогодні.
Це відкрита дискусія для митців, глядачів, дослідників і всіх, кому важливо, як театру залишатися сміливим, чесним і водночас емпатійним у час війни.
Зареєструватись на подію можна тут.
