У Львові, на площі Ринок, 21, відкрився новий мистецький простір Mono. Він розташувався в унікальному історичному інтер’єрі, збережені деталі якого відновлені та відреставровані.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1600253 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1600253{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Цей простір має бути універсальним. Тут планують проводити лекції, круглі столи, презентації та виставки. Особливістю є те, що йдеться про виставки одного експонату.
«Ми хочемо давати можливість побути на одинці з якимось твором мистецтва», – пояснила Наталія Бунда, уповноважена Львівської міської ради з питань культури та керівниця проєкту. Тематика подій може бути різноманітною, з залученням фахівців і з України, і з-за кордону.
«Ці стіни вже є сенсотворчими для нас, адже ми бачимо тут найкращий зразок збереження історичної спадщини, бачимо на цих стінах пошаровість від 17 століття до нашого часу», – додала вона.
Також наступного року має відкритись друга частина приміщення, де зараз тривають реставраційні роботи. У ньому планують зробити ліфт, щоб мистецький центр став доступним для всіх, адже він є першим у мережі Unbroken Art.
Інтер’єр створив художник Влодко Костирко, реставрували приміщення KARP Restorer.
Відкрився Mono виставкою «Чавунна Біблія», куратором якої є відомий галерист та музикант Павло Гудімов. Як і було анонсовано, виставка представляє один експонат. Це чавунна пластина, яку Гудімов знайшов в управлінні охорони історичного середовища під час Тижня скульптури. Цей загадковий рельєф виявився частиною чавунної печі, вироблений у Німеччині приблизно в той час, коли будувалась кам’яниця.
«Цей простір сам по собі є експонатом, тож з ним потрібно працювати обережно, щоб не перенаситити його. Я знайшов цей елемент з виразним рельєфом з зображенням чеснот та сюжетом, де персонажі у костюмах тієї доби. Тарас Батенко, який зараз вивчає зміни клімату в Європи за останні 500 років та їх вплив на життя, сказав, що це частина чавунної печі. Скоріше за все вона з’явилась у Львові в той час, коли була збудована кам’яниця. Це рідкісний артефакт, який ми не бачили в музеях. «Чавунною Біблією» як раз і називали такі печі, насичені сюжетами», – розповів куратор Павло Гудімов.
Це той експонат, довкола якого можна обговорювати дуже різні теми, вважає він. Побачити виставку «Чавунна Біблія» можна до 02 лютого 2025.
Довідка. Будинок на пл. Ринок, 21 — колишня Домбровська кам’яниця побудована для Андрія Самбора Домбровського у XVII ст. Пізніше будівля належала родині Убальдіні, Зилькєвичів, Купінських, Нущинських. У 1866 р. архітектор Антоній Сервацький (Antoni Serwacki) виконав проєкт туалетів в офіцині. У 1876 р. будівничий Юзеф Міхель виконав проєкт добудови офіцини для тодішньої власниці будинку Юлії Крайчинської. Архітектор Вінцентій Кузневич у 1880 р. виконав проєкт на добудову четвертого поверху над тильною кам’яницею. У 1890-х рр. власником будинку був доктор Владислав Пішек. У 1900 р. проєкт приставної дерев’яної вітрини виконав архітектор Артур Шлеєн. У 1930-х рр. кам’яниця належала Едварду та Стефанії Дзєдзіцьким (за матеріалами Центру міської історії).
Фото Катерини Сліпченко
