У прокат вийшов фільм Анн Фонтейн «Болеро». Стрічка розповідає про створення найвідомішої музики в світі. З’явилась ця чуттєва та сексуальна композиція завдяки емігрантці з Харкова Іді Рубінштейн. Саме вона замовила геніальному композитору Морісу Равелю створити шедевр для нового балету, який вона планувала представити в Парижі. Публіка зустріла прем’єру обуренням і гнівом, бо це було геніально, але занадто відверто та сексуально для свого часу. Зараз звучання «Болеро» не припиняється ні на секунду, адже його тривалість 17 хвилин, а починають його виконувати кожні 10 хвилин у різних куточках світу.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1590260 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1590260{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Фонтен наголошує, що головним героєм її фільму є не Моріс Равель (Рафаель Персонас), а його «Болеро». Фільм озвучений українською — переклад накладений поверх оригінальної мови акторів.
Кадр з фільму
Фільм є докладним та викладеним у легкій формі дослідженням феномена «Болеро» та його популярності. Звідки народилися мелодія та композиція: із популярних пісень, американському джазу та піренейських мотивів, з ритмів конвеєрів століття модерну, в яких можна почути клацання механізмів двох світових воєн.
Йдеться й про вплив «Болеро» на музику наступних 100 років. У фільмі показано, наскільки дивним за мірками музики тих років виглядало рішення Равеля повторювати одну тему протягом усього твору, без мелодійного розвитку, з тим самим неухильним ритмом. Сама ж розповідь у картині починається з нарізки відеомемів з різними варіантами, варіаціями та пародіями на «Болеро».
Як відомо, після «Болеро» Равель не написав майже нічого, проте фінальною його роботою став один із перших саундтреків в історії кіно: кілька пісень до «Дон Кіхота» Георга Пабста.
Фонтен уже зверталась до цієї історичної епохи у байопіки «Коко до Шанель». Проте тут залишаються за кадром і історичні події, і люди. Історія концентрується на стосунках композитора з піаністкою Місею Серт (Дорія Тільє) та танцівницею Ідою Рубінштейн (Жанн Балібар).
Кадр з фільму
Також у фільмі знімались Емманюель Дево, Венсан Перес та інші. Оператором виступив Крістоф Бокарн, відомий за фільмами «Новий заповіт», «Роден» та «Втрачені ілюзії».
