В український прокат вийшла біографічна драма про Ґолду Меїр – першу жінку прем’єр-міністра Ізраїлю та її дії під час Війни Судного дня.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1578822 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1578822{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
Фільм охоплює період за добу до початку вторгнення і до моменту припинення вогню. За цей час глядачі мають змогу побачити зворотний бік військово-політичної «кухні» Ізраїлю – як відбувається співпраця політиків з військовими, як ухвалюються доленосні рішення, та чому вони є такими, а також – як сильні лідери розв’язують питання у глобальному геополітичному контексті. Уродженці Києва Ґолді Меїр на той момент було уже 75 років.
Фільм був знятий минулого року, проте нападу терористів на цивільне населення Ізраїлю, яке відбулося 7 жовтня, зробив його максимально актуальним. На жаль, це не перший військовий конфлікт, що має серйозні наслідки не лише для регіону, а й для усього світу.
Сюжет допомагає осягнути історичні передумови сучасного конфлікту, а відеоряд рясніє реальними історичними кінохроніками.
Дуже легко, дивлячись фільм, перекидати містки між минулим та теперішнім. Як і українці, ізраїльтяни мають справу з терористами. Ба більше, цими терористами також є їхні сусіди. Крім того Сирія та Єгипет мали змогу напасти на Ізраїль через великі запаси зброї, виробленої у Радянському Союзі. Так що проводити паралелі не складно.
Тоді, 50 років тому, в перші дні армія оборони Ізраїлю зазнала величезних втрат. І протягом усього фільму ми бачимо, як Ґолда бере на себе відповідальність за все, що відбувається у країні.
Режисер Гай Наттів усю увагу зосереджує на постаті Ґолди, надаючи перевагу крупним планам. Більша частина подій відбувається в інетр’єрах, більшість воєнних картин ми сприймаємо не безпосередньо, а через персонажів. І насамперед, очевидно, через головну героїню.
У такому випадку основне навантаження лягає на плечі британській акторці Геллен Міррен. Для неї грати реальних людей звично: свої «Оскар», БАФТА та «Золотий Глобус» Міррен отримала за роль королеви Єлизавети ІІ. Були в її фільмографії й інші історичні персонажі.
Вона не приховує, як важко її героїні. Вона грає так, що вантаж відповідальності на плечах Ґолди відчувається майже фізично.
Також у фільмі можна побачити американського актора, співзасновника ініціативи BlueCheck Ukraine, яка з перших днів війни втілює гуманітарні проекти в Україні, та амбасадора ініціативи UNITED24 Лієва Шрайбера. Він зіграв державного секретаря Сполучених Штатів Генрі Кіссінджера.
Гай Наттів має «Оскар» за коротометражний фільм «Шкіра» про колишнього члена групи неонацистів-скінхедів. Нова картина номінацій не отримала.
Українці цього могли й не побачити: росіяни намагались викупити права на прокат на всій території СНГ. З правовласниками домовлялись дистрибютори (Film.Ua), режисер, сценарист Ніколасом Мартіном (він предвставляв фільм на прем’єрі у Києві). Так що точно варто піти у кіно.
