Культура

Фабрика повидла у Львові готується до відкриття після 8 років реконструкції

Фабрика повидла – один із наймальовничіших зразків промислових споруд у Львові, що трансформувався у культурну міждисциплінарну інституцію. Як і весь район Підзамча, вона давно втратила свою індустріальну функцію, довго стояла необжитою, потрохи руйнувалася. Однак у 2015 році з’явився інвестор – швейцарський та австрійський історик і меценат Гаральд Біндер, який викупив будівлю та ще кілька прилеглих споруд. З того часу почався процес трансформації Фабрики повидла у Jam Factory Art Center.

У листопаді 2023 року відбудеться довгоочікуване відкриття будівлі після реконструкції, що тривала 8 непростих років. В оновленому приміщенні будуть багатофункціональні мистецькі зали і майстерні, кафе, бар, дитячий майданчик, громадський простір з лавочками та озелененням. Команда Jam Factory переосмислила призначення не лише будівлі, але й намагається впливати на зміни всього району.

ZAXID.NET оглянув ревіталізовану Фабрику, поспілкувався з командою Jam Factory та розповідає про перетворення історичної будівлі.


Відреставрований головний історичний фасад Фабрики повидла

Від алкоголю до сучасного мистецтва

Будівлю на теперішній вулиці Богдана Хмельницького, 124 у Львові збудували у XIX столітті як фабрику алкогольних напоїв «Йозеф Кронік і син». Вона має фасад і вежу у неоготичному стилі, чим скидається на англійський замок. Історія цієї сім’ї підприємців закінчилася трагічно під час Другої світової війни, як і більшості євреїв. Радянська влада націоналізувала підприємство і влаштувала тут винзавод. Згодом тут працювала овочева база, яка переробляла продукти. Власне, виробництво повидла і дало назву цій споруді.

«Фабрика на момент придбання була занедбана, там прогнило перекриття, покрівля протікала. Деякі стіни теж були у дуже поганому стані, мали тріщини. Одну зі стін нам довелося повністю розібрати і перемурувати, бо навіть підсилення не дало б ніякого ефекту. Вежа фактично вся майже повністю збережена, єдине, ми підсилили, укріпили перекриття», – розповідає архітектор Левко Піджарий.


У будівлі максимально зберегли всі історичні елементи

Власники і працівники Jam Factory вивчали досвід багатьох міст Європи, які трансформують колишні індустріальні райони і ревіталізують цілі будівлі. Проект реконструкції напрацювало бюро Штефана Ріндлера з Австрії, яке перемогло на архітектурному конкурсі. Для українських будівельних норм його адаптував генеральний проектант AVR. Дизайн інтер’єрів окремих приміщень розробило київське Balbek Bureau. Архітектори відкрили багато нашарувань побілок на стінах, мабуть, ще від самого початку існування вежі. Їх розчистили і зберегли в первісному вигляді. Відреставровані також дерев’яні двері, вікна і сходи вежі.

«Я хотів зберегти історичний фасад, але водночас додати щось нове, бо ми живемо зараз і будуємо майбутнє. Це символічно – показати нові структури архітектури. Тому я вирішив додати, наприклад, наш чорний куб, де є сцена театру. Ми можемо сказати, що це діалог історії з сучасністю. Архітектура може бути рефлексією тієї ідентичності», – коментує концепцію Гаральд Біндер.


На території Jam Factory гармонійно поєднуються сучасні та історичні елементи

В основному великому приміщенні Фабрики повидла буде виставковий зал, який можна буде пристосувати і для інших функцій – театральних, музичних чи інших великих подій. Аварійні стіни будівлі укріпили додатковими колонами, розібрали перекриття. Простір тепер має висоту 10-11 м.

«В інтер’єрі Фабрики повидла ми додали колони. Вони особливі тим, що ми замовляли спеціальні матриці, які мають рифлену структуру. Вони були у ролі обрешітки і фактично на місці заливалися вже з такою структурою, яку ми бачимо зараз. Тобто це не є оздоблення, вони такі є. Також ми відкрили простір, фактично там немає перекриття між поверхами», – показує основне мультифункціональне приміщення архітектор Левко Піджарий.

  Самбурська повторила фірмовий шпагат Волочкової


Головний виставковий зал Jam Factory Art Center

На центральному фасаді збереглися автентичні написи часів фабрики Кроніка. Також під час реконструкції під дахом з внутрішньої сторони знайшли маскарон, якому близько 150 років. Він виконував функцію оберегу. Його перенесли на історичну виставку у вежі.


Маскарон, який виявили на стіні, перенесуть на історичну виставку

Теперішній власник Фабрики повидла Гаральд Біндер за фахом історик, тож ретельно дослідив інформацію про сім’ю перших власників будівлі Кроніків. Працівники Центру міської історії, який теж заснував швейцарець, опрацювали і зібрали всі можливі документи, пов’язані із Фабрикою повидла. Вся ретроспектива буде відтворена у вежі Jam Factory. Там акцентуватимуть увагу на трьох темах – сім’ї Йозефа Кроніка, місцевості Знесіння і Підзамча, а також на найменш дослідженому періоді роботи заводу – радянському. На цій сталій історичній експозиції будуть експонувати артефакти, які вдалося знайти: пляшки алкогольних напоїв, джемів, знайдені сховані у балках кришечки від винних бочок.

«Нам вдалося за ці роки назбирати величезну кількість матеріалу, який свідчить, що було на цій території, як змінювалося місто, будівля і все довкола. Ми знімаємо фільми, які відвідувачі зможуть подивитися лише тут. Ми записали доволі багато різних інтерв’ю місцевих мешканців, як хтось крав яблука з машин, що привозили на овочеву базу, чи збирав ті, що там губилися, про запахи, які були тут під час виробництва. Ми дослідили індустріальну історію через особисті спогади. Відвідувачі зможуть зануритися в неї, ми хочемо нею поділитися», – розповідає програмна директорка Jam Factory Art Center Божена Пеленська.


Програмна і виконавча директорка Jam Factory Art Center Божена Пеленська

У цій же вежі буде бар з терасою і пічкою, крамничка. А у приміщенні навпроти буде кафе, де можна буде поїсти. Кафе і баром буде займатися партнерська компанія з Івано-Франківська «23 ресторани».

«Це дуже важливий аспект, тому що нам потрібно генерувати прибутки, які можуть перекривати витрати для функціонування мистецької інституції і бути базою для довгої, тривалої роботи і утримання цих приміщень. Відвідувачі зможуть прийти після наших подій, залишитись на обговорення. Приміщення бару з пічкою затишне для вечірніх розмов у холодний період. У літній період більше буде задіяна тераса», – зазначає операційно-виконавча директорка Jam Factory Art Center Тетяна Федорук.


Бар з пічкою і терасою

До основної будівлі Фабрики повидла, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, приєднали сусідні приміщення. Велика будівля на вул. Новознесенській, 1 була складом парфумерної фабрики, що працювала на вул. Шевченка. На Механічній, 1 раніше була забігайлівка, а у 90-х – байкер-клуб. Ця споруда була збудована з відхиленням від норм, її довелося повністю знести і перебудувати. Тепер тут Infopoint. Простір Аir Space на вул. Механічній, 5 зараз використовується для мистецьких резиденцій, а раніше це було приміщення, в якому обшивали старі меблі.

«Фактично це була майстерня, і ми її теж перетворили на майстерню, але мистецьку. Ми поступово купували ці простори в дуже різних підприємців у дуже різному стані і об’єднали у цілісний великий комплекс», – каже Божена Пеленська.

Ці всі окремі приєднані простори почали функціонувати раніше, поки основну будівлю Фабрики реконструювали. Зараз загальна площа Jam Factory Art Center – майже 4000 м2.

  Від початку року в Україні зафіксували 55 нападів на журналістів, - Томіленко

«Виставковий простір, багатофункціональний простір-аудиторіум для різного роду подій – від конференцій, показів фільмів до воркшопів. Кафе і бар, у вежі буде крамничка та приміщення для історичної виставки. Також у нас є два офіси на території, два простори – Novo1 і Air Space з внутрішнім двориком, яке має багато функціональних призначень. А ще ми маємо зелений ангар», – перелічує операційно-виконавча директорка Jam Factory Art Center Тетяна Федорук.

Усі цінні, історичні будівлі зберегли. Будівлю офісу та кафе добудували. Під землею облаштували технічні приміщення, додали новий фундамент і новий підвал. Між спорудами є внутрішній дворик.

Як війна вплинула на проект

Загалом активні ремонтні роботи на Фабриці повидла тривали від 2019 року. Після початку повномасштабного вторгнення власник центру Гаральд Біндер вирішив призупинити проект, але через два місяці відновив будівництво.

«Я подумав, що дуже важливо, особливо зараз, давати надію. Культура в час війни також дуже важлива – як місце, де є можливість подумати про ситуацію і створити різні платформи, де люди можуть думати про майбутнє. Ми хочемо створити місце, де молоде покоління зустрічатиметься, буде діалог між різними сферами мистецтва», – пригадує інвестор.

На початку повномасштабного вторгнення велика площа колишнього заводу стала складом гуманітарної допомоги. У підвальному приміщенні облаштували укриття, яке може вмістити до 100 людей. Його використовують мешканці району.

«Разом з партнерами, благодійними фондами ми зрозуміли, що в нас є велика територія, куди можуть заїжджати фури з гуманітарною допомогою, швидкі, пожежні автомобілі, які сюди привозили, зберігали і відправляли далі на фронт. Перебуваючи близько до кордону, ми в кооперації з фондом “Фундація Змін” на базі наших приміщень перших півроку створювали цю благодійну ініціативу», – пригадує операційно-виконавча директорка.


Операційно-виконавча директорка Jam Factory Art Center Тетяна Федорук та архітектор Левко Піджарий

Оновлюючи самі приміщення, Jam Factory також облагородила територію між вулицями Богдана Хмельницького, Механічною і Новознесенською. Тут буде пішохідна зона з озелененням, лавочками, дитячим майданчиком. На території облаштували великий паркінг на 78 місць, а накриттям для нього слугують сонячні панелі.

«Коли почалась війна, ми повністю переглянули концепцію енергоспоживання. У нас була розроблена система для споживання великої кількості газу, і її треба було міняти в процесі на систему з альтернативними джерелами, з сонячними батареями, тепловими насосами. І ми свідомо йшли на це рішення розуміючи, що це і здорожчить проект, і відтягне в часі, бо треба було багато чого міняти, але зараз ми бачимо результат», – пояснює Тетяна Федорук.

На початку війни культурний центр акцентував увагу на соціальній підтримці митців. Працювали з міжнародними партнерами, яким доносили важливі меседжі, і загалом переосмислили свою діяльність. Програмна директорка розповідає, що в той період вони запустили кілька програм. «Митці у війні» – це фандрейзинговий проект для допомоги тим, хто втратив роботу, щоб вони могли повертатися до роботи з мистецтвом. Програма «Навігація» – для підтримки релокованих митців, яким виділяють майстерні, стипендії, організовують виставки і знайомство з містом.

«Культура – це те, хто ми є, бо ця війна, в принципі, за ідентичність. І зараз митці, куратори, люди, які працюють зі смислами, можуть якнайкраще передати суть проблеми, яка полягає в ідеології, в толерантності до нищівних ідеологій, які є зараз в Росії. Тому, власне, зараз мистецтво і культура – це інструмент комунікацій і повідомлень і те, ким ми є і ким ми будемо завтра», – розповідає Божена Пеленська.

  Світова прем’єра українського фільму «Редакція» відбудеться на Берлінале

Мистецькі практики і взаємодія з районом

Програмна директорка Jam Factory Art Center Божена Пеленська розповідає, що культурний центр від самого початку задумувався як міжнародна інституція, що взаємодіє з митцями, не тільки львівськими, а всеукраїнськими і закордонними. Однак він також намагається впливати на позитивні зміни у районі. Jam Factory Art Center співпрацює з бібліохабом «Під Високим Замком», розташованим навпроти, реалізовує проекти для мешканців, підлітків. Поруч є школа, з якої запрошують дітей на воркшопи. Співпрацювали з палацом культури Хоткевича, резидентами на РЕМА.

«Район, де ми перебуваємо, практично не мав культурно-мистецьких чи публічних громадських просторів. Ми розуміли, що людей, які тут мешкають, потрібно підсилювати і щось їм давати, приносити якісь сенси. І фактично навіть ще до юридичного створення громадської організації ми почали працювати з місцевими мешканцями. Розмова, вибудова діалогів через освітні проекти, через мистецькі резиденції створюють можливості для залучення людей і різних спільнот, які живуть тут», – розповідає Божена Пеленська.


Навпроти Фабрики повидла працює бібліохаб

Jam Factory запустив проект «Розкажи історію», почав збирати розповіді місцевих мешканців, фотографії, їхні спогади про район. На щорічних мистецьких резиденціях митці працювали з підлітками та з літніми людьми, різними соціальними групами Підзамча.

Загалом ще в 2013 році у Львові напрацювали системну програму «Ревіталізація Підзамча», розраховану до 2025 року, в якій детально проаналізували весь цей індустріальний район, що мав поступово трансформуватися в новий бізнес-центр з туристичним напрямком, до якого б залучали також мешканців міста.

«Це було дослідження, аналіз району, потреб, як правильно скомпонувати усі ці елементи, щоб трансформувати район з індустріального в більш сучасний, в який би хотілося приїжджати і проводити тут час. Одним з пріоритетів, які ставило місто, була децентралізація культури, яка не повинна бути лише в центрі міста. У кожному районі потрібно створювати магніти для розвитку середовища довкола себе. І наш арт-центр має дуже добрий потенціал справитися з цим завданням», – додає Тетяна Федорук.


У внутрішньому дворику Jam Factory проводять різноманітні заходи

Впроваджуючи зміни у районі, команда, що займалася ревіталізацією, облаштували на Підзамчі декілька майданчиків, громадських просторів.

«Молоді архітектори-урбаністи із залученням мешканців почали створювати достатню кількість публічних місць, де люди можуть проводити своє якісне, цікаве дозвілля. Це місця біля їхніх будинків для різних вікових категорій, дворики для всіх, це пішохідні дороги, траси для велосипедів, поєднання міста різними способами, які дають змогу циркулювати і не відсікати. Бо через те, що тут проходить залізниця і не було достатньо кількості ані помешкань, ані транспорту, цей район фактично був відірваний від основної частини міста. Те, що ми зараз маємо, фактично розширює простір міста для самих мешканців і для гостей теж», – зазначає Божена Пеленська.


На виставці, яка відкриється 18 листопада, експонуватимуть близько 100 робіт українських художників

Jam Factory Art Center відкриють 18 листопада. Першою запланованою подією буде виставка «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми», на якій понад 60 українських митців покажуть 100 своїх робіт. Тоді ж всі охочі зможуть особисто оглянути результат восьмирічної ревіталізації.

усі фото Богдана Ємця

Залишити відповідь