Ярилин день — народне свято. Урочистості на честь давньослов’янського Бога Сонця проходять в середині літа (1 липня), тому його ще називають Верхівка літа. З появою християнства, цей день святкують не так пишно. Але народні традиції слов’яни шанують досі, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Свято на честь веселого, привольного Бога Ярили існує з незапам’ятних часів. Коли на Русі ще й не чули про православну віру, а поклонялися язичницьким Богам.
Бога Сонця і Веселощів наші предки представляли як молодого, сильного, привабливого юнака. Його наділяли особливою силою і міццю. Ярило також вважався Богом родючості, покровителем люблячих сердець і міцного сімейного життя.
1 липня — середина літа. Після цього дня наступали найспекотніші літні дні. Могутній Бог обдавав своєю ніжністю, теплом всі рослини, наділяв їх особливою силою. Тому на свято збирали цілющі трави.
Згідно з переказами, в цей день всі слов’янські Боги мірялися своїми силами, але удалий красень Ярило завжди виходив переможцем.
Першому дню липня приписувалося особливе містичне значення. Слов’яни вірили, що на землі відкриваються входи в потойбічні світи. Завдяки такому явищу, цей день був сприятливий для всякого роду ворожінь.
Традиції та обряди
Середину літа селяни відзначали з великим розмахом. Влаштовувалися ярмарки, народні гуляння. Все це супроводжувалося піснями і танцями. Дівчата і молоді юнаки водили хороводи і оспівували бога Ярила.
У цей день дозволялася злегка привільна поведінка молодих людей: закохані могли відкрито милуватися.
Вечір був особливий — дівчата йшли до річки і ворожили на своїх суджених. Чоловіки запалювали багаття. Навколо нього влаштовували кулачні бої, де мірялися своєю богатирською силою.
Обов’язково відвідували батьків, близьких і друзів. З собою приносили різні сувеніри, солодощі та випічку. Гостинні господарі накривали столи. Серед частувань обов’язково були присутні трав’яні чаї, так як вони володіли особливою силою.
На Ярила існували свої звичаї:
- У лісах збирали запашні трави. Бог наділяв їх винятковою силою зцілення. Їх сушили, а потім використовували для заварювання смачного чаю;
- Рано вранці вся сім’я виходила у двір і вмивалася росою. Дітям навіть дозволялося лежати на мокрій траві. Вважалося, що Ярило наділяє росу чудодійними властивостями, що приносять здоров’я і удачу;
- На луках косили траву, розкладали її сушитися. Вважалося, що таке сіно вбереже домашніх тварин від хвороб зимовими холодними днями;
- Жінки витрушували торішню траву з матраців. Набивали їх новою сухою, для аромату додавали різні трави: конюшину, ромашку, пижмо. Основною добавкою був полин, так як він володіє унікальним запахом, що відлякує клопів, вошей;
- Збирали чорну смородину, малину, чорницю. Варили з них варення або сушили. Такі ягоди використовувалися як добавка до трав для чаю;
- Дівчата ворожили на свою долю і коханих.
Свято завжди проходило весело, так як улюблений слов’янами Бог любить галасливі гуляння.
Прикмети
- Молодий Місяць на небі — до посухи.
- Якщо на Верхівку літа встановилася сильна спека — вона протримається протягом наступного тижня.
- У небі кружляє багато ворон — настануть дощові дні.
- Якщо захід забарвлений в яскраві рожеві тони — на наступний день очікували спекотну погоду.
- На світанку трава рясно змочена росою — хороший урожай проса.
- Рано вранці стелиться туман — кілька наступних днів будуть теплими, безхмарними.
- Сильний поривчастий вітер на Ярилин день — до сонячних днів.
