Старослов’янські свята не тільки є нашою спільною культурною спадщиною, але також допомагають краще зрозуміти побут і традиції наших предків, їх життєвий уклад і світогляд. Одним з таких свят є “Тит Листопадник”. Воно відзначається щорічно 7 вересня. Церквою в цю пору шанується пам’ять апостола-сімдесятника Тита Гортинського, єпископа Критського, інформує Ukr.Media.
Історична довідка
За народженням святий Тит був патрицієм. Він жив в 1 столітті нашої ери в Римі і належав до стародавнього знатного і багатого роду, чиї представники були в управлінні всіх провінцій імперії. В юності Тит отримав прекрасну освіту: він був обізнаний у філософії та природничих науках. Але його дух не витримав випробування багатством, і пристрастями: юнак занурився в безодню вад і хтивості характерної для римських родовитих язичників.
Одного разу після чергової розпусної ночі, Тит крізь дрімоту почув голос, що засуджує його безпутне життя і закликає покаятися в гріхах поки не пізно. Спочатку він не звернув на вмовляння уваги, вважаючи їх наслідком нестриманості у вині. Але таємничий голос продовжував приходити до нього щоночі, поки Тит не увірував в силу Господню.
Він в таємниці від рідних почав цікавитися християнським вченням і після прочитання книги пророка Ісаї, вирішив відправитися в Єрусалим, щоб знайти Спасителя. Після Воскресіння Христа Тит став учнем апостола Павла, який хрестив його у водах Йордані. Тит багато подорожував з учителем і увійшов до числа 70-ти малих апостолів, ставши єпископом острова Крит. Проживши довге і плідне життя, за час якого він допоміг тисячам прийти до віри, святий Тит мирно помер у своєму ліжку і був похований в головному соборі міста Гортіна.
Народні традиції
Прізвисько “Листопадник” день отримав через те, що в цей час на Русі починався активний листопад. Також день вшанування святого Тита має прізвисько “Грибник”. Воно отримано з огляду на те, що до цього часу активні роботи на полях підходили кінця і у людей з’являвся вільний час для походів за грибами.
На “Тита Листопадника” жінки і діти намагалися встати зранку, щоб залишилося більше часу на збір грибів. “Тихе полювання” (грибний збір) було традиційним народним промислом. Його секрети і знання передавалися крізь покоління. Дітей з найменших років вчили відрізняти їстівні гриби від отруйних, поважати ліс і не брати від нього понад міру необхідного.
Більшість із зібраних грибів зазвичай з’їдалася чоловіками, так як вони вважалися смачною і ситною їжею для заповнення фізичних сил. Частина врожаю солилася і маринувалася на зиму. Такі гриби котирувалися вже в якості святкової їжі і подавалися на стіл тільки з урочистого приводу (головне релігійне свято, пришестя нового року, весілля, народження дітей та ін.).
Також на 7 вересня закінчувався збір пізніх сортів сливи і груш.
Повір’я і прикмети:
- Якщо в лісі вродило багато білих грибів — зима буде довгою і сніжною;
- Птахи на землю сідають і насіння шукають — найближчі дні будуть теплими;
- Якщо ж птахи в’ють гнізда високо від землі — осінь буде дощовою і холодною;
- Людина народилася в цей день буде володіти міцним здоров’ям і проживе довге життя, але справжнє щастя знайде лише в старості.
