Літературознавець та директор львівського «Дому Франка» Богдан Тихолоз звинуватив наукового співробітника Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського у плагіаті. Науковець знайшов у статті Дроздовського «Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…» численні текстові запозичення зі своєї праці «Поети-шістдесятники» (Київ-Львів, 2001) без вказівки на їх авторство. Про це Богдан Тихолоз написав на своїй сторінці у Facebook та навів приклади плагіату.
«Цей факт встановлено на підставі детального зіставного аналізу текстів обох згаданих праць, унаслідок якого я стверджую, що Дмитро Дроздовський без мого дозволу та посилання на першоджерело використав мій авторський текст, опублікований 2001 р. у виданні “Поети-шістдесятники” (Київ-Львів, 2001), обсягом бл. 37 тисяч знаків…, що становить понад 53 відсотки від загального обсягу підписаного його іменем тексту, чим грубо порушив мої авторські права», – заявив науковець.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1535473 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1535473{ margin: 0!important; } }
Богдан Тихолоз створив порівняльну таблицю з детальним зіставленням фрагментів тексту.
Тихолоз вимагає виключення Дмитра Дроздовського «з усіх можливих експертних і вчених чи методичних рад (зокрема й експертної ради Українського культурного фонду», а також критичної перевірки та переоцінки інших праць автора.
«Я твердо певен, що Дмитро Дроздовський, цілеспрямовано використовуючи мій текст для своєї компіляції, чітко усвідомлював, що порушує принципи академічної етики і авторське право. Тобто він не нетямуще дитя, яке ненароком зробило “каку” з дитячої-таки наївності й безпосередності, а цілком статево зрілий злочинець, який розумів, що чинить злочин, та спокуса легкого успіху в певній сфері переважала приписи доброчесності і, як виявилось, інстинкт самозбереження», – наголошує директор «Дому Франка».
Дисертацію Дроздовського у 2018 році визнали такою, що містить плагіат (фото: Facebook)
Дмитро Дроздовський уже вибачився перед Богданом Тихолозом «за цю прикру ситуацію», проте пост на його сторінці у Facebook є закритим попри те, що сам його автор стверджує зворотнє.
ZAXID.NET звернувся до Богдана Тихолоза з питанням, чи дасть він цій справі юридичний хід. Літературознавець підтвердив, що вибачень, навіть публічних, йому не достатньо.
«Не йдеться лише про мої авторські амбіції, потрібно створити прецедент. В нас часто піднімають багато галасу, але все залишається на рівні фейсбучних суперечок. Я хочу, щоб цей чоловік перестав ганьбити науку», – розповів Богдан Тихолоз.
Також він готує офіційні листи до тих інституцій, до яких причетний Дроздовський, вимагаючи їх реакції. Також Богдан Тихолоз готує інші вимоги, про які повідомить згодом.
Це не перший скандал з плагіатом Дроздовського. У 2018 році монографію літературознавця, яку він планував захистити як докторську дисертацію в Інституті літератури, визнали такою, що містить плагіат. Праця Дроздовського «Множинність реальності в англійському постмодерністському романі» містить «грубе порушення академічної доброчесності» у вигляді плагіату. Плагіатом, без врахування бібліографії та додатків, є 64% тексту дисертації. Плагіат містять і статті написані на її основі. Тоді плагіат у своїй докторській Дроздовський не визнав. Жодна з установ, з якими він співпрацює, публічно на ситуацію не відреагувала.
34-річний кандидат філологічних наук Дмитро Дроздовський з 2012 року є головним редактором журналу «Всесвіт», науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Він – член Національної спілки журналістів та Національнох спілки письменників, був членом комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка (до 2019 року).
Підписуйтеся, Вам сподобається.
