В українському прокаті – французька трагікомедія, заснована на реальній історії власниці бренду LʼOréal «Найбагатша жінка світу» Тьєррі Кліфа. Головну роль у фільмі зіграла Ізабель Юппер, а світова прем’єра картини відбулась у позаконкурсній програмі Каннського кінофестивалю.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1625312 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1625312{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { display: flex; align-items: center; aspect-ratio: 1/0.93; } }
Головна героїня фільму – власниця відомого косметичного бренду та найзаможніша жінка у світі Маріанна Фаррер. Проте багатство, родина та бізнес їй набридли. Вона перестала отримувати від життя задоволення. Одного дня під час фотосесії вона знайомиться з амбітним фотографом Пʼєром-Аленом Фонтейном (його зіграв відомий французький комік Лоран Лафітт). Він, нахабний та зверхній, колись мав амбіції геніального митця, проте зараз змушений заробляти, роблячи фото для журналів. Йому вдається переконати Маріанну у власній значущості. Він змінює її гардероб, інтер’єри та навіть намагається змінити її чоловіка. Усе це він вважає надто буржуазним. Проте донька Маріанни Фредеріка (Марина Фоїс) підозрює, що Пʼєр-Ален насправді є альфонсом та подає до суду.
Фільм починається з того, що автори наголошують: з поваги до героїв фільму вони змінили їх імена. Проте для тих, хто хоча б мінімально слідкує за новинами, пізнати реальну історію, що лягла в основу фільму, не важко. Вона розказана досить точно.
Тим більше інтерес до неї у 2023 році підігрів документальний серіал «Справа Беттанкур: Скандал довкола найбагатшої жінки світу». У 1987 році 65-річна голова компанії LʼOréal Ліліан Беттанкур познайомилась з 40-річним фотографом Франсуа-Марі Баньє, що мав скандальну репутацію. Майже 20 років він був фактично членом родини, усюди супроводжуючи Ліліан та отримуючи від неї щедрі подарунки. Коли у 2007 році помер її чоловік Андре Беттанкур, їхня донька Франсуаза вирішила розібратися у фінансах матері та подала до суду на фотографа. Також вона намагалась оголосити матір недієздатною. У суді були використані записи, якій робив дворецький (Рафаель Персонас), обурений наглістю фотографа. Паралельно на записи потрапили французькі політики, що не раз отримували від впливової родини хабарі. Зокрема, і президент Франції Ніколя Саркозі.
Ізабель Юппер та Лоран Лафітт у фільмі «Найбагатша жінка світу»
Звісно, в ігровому кіно автори мають набагато більше місця для припущень та фантазії. А Ізабель Юппер належить до тих акторок, які можуть грати все навіть в межах однієї ролі. Проте автори картини досить ретельно відтворюють реальну історію, яку зміна імен та деяких деталей не надто приховує. У фільмі герої навіть проголошують монологи на камеру, імітуючи документальність.
У цілому режисер Тьєррі Кліфа створив надзвичайно красиву картину – з прекрасними інтер’єрами, костюмами та переконливими акторськими роботами. Проте за усім тим блиском насамперед завдяки таланту Ізабель Юппер прочитується драма самотності. Звісно, картині можна закинути надто повільний ритм та затягування часу. А можна побачити в тому художній прийом, адже в’язкість фільму робить з Маріанни муху, яка потрапила у бурштин. А ще картина дуже по-французьки, продовжуючи через століття тему мольєрівського «Тартюфа», сміється з буржуазії та її одвічного бажання долучитись до прекрасного.
Ізабель Юппер у ролі Маріанни Фаррер (кадр з фільму)
Це кіно буде цікаво подивитись тим, хто любить візуальну довершеність на екрані, не надто переймається динамікою сюжету та спецефектами та, звісно, любить Юппер, яку просто неможливо не любити.
