Важливі правила етикету, про які багато хто не здогадується

Етикет — безсмертний символ людської чемності та надійний маркер добрих манер. Пропонуємо вашій увазі експрес-добірку витончених і грамотних дій, про існування яких багато хто навіть не здогадується:

За столом сіль і перець завжди живуть разом. Якщо вас просять передати сіль, за правилами, її слід подавати разом із перечницею. Якщо ж приправи розміщені на спільній підставці з оцтом та олією — акуратно передається вся конструкція. За схожим принципом, коли хтось просить перець, він «подорожує» до адресата в компанії із сіллю. І якщо вас просять подати олію чи оцет, що стоять на спеціальній підставці, обидві рідини завжди передаються одночасно.

Коли ми позіхаємо, чхаємо або кашляємо, рот слід прикривати лівою рукою — аж ніяк не правою і не двома одразу. Правою ми вітаємося, нею ж частіше взаємодіємо з оточенням та передаємо різноманітні предмети. Згідно з етикетом, права рука вважається «публічною», тож її слід тримати подалі від усього, що стосується особистої гігієни.

За відсутності супутника жінка в більшості випадків носить сумку на лівому плечі, тим самим логічно вивільняючи праву руку для різноманітних соціальних контактів та привітань.

Чоловікові не заведено носити особисту жіночу сумочку. А от сумки з речами чи пакунки з крамниці — зовсім інша річ. Причому багато хто не здогадується, що їхні вага та розмір не мають жодного значення. Фрази на кшталт «цей пакет маленький і легкий, неси сама» аж ніяк не можуть похвалитися високим рівнем етикету. Якщо пакунок не є частиною жіночого образу, справжній джентльмен забирає його собі.

Кілька слів про прогулянки. Чоловік іде зліва від жінки. Так заведено. Виняток — військовослужбовці у формі, адже, як відомо, права рука їм потрібна для віддання честі. На сходах чоловік іде на кілька сходинок позаду жінки, тим самим підстраховуючи її на випадок, якщо вона раптом оступиться.

  Через зйомки фільму у Львові перекриватимуть рух низкою вулиць

Якщо ви хочете привернути увагу співрозмовника до чогось, вказуючи на певний об’єкт, неетично тикати в нього пальцем. Куди дипломатичніше зробити жест відкритою долонею.

І до речі, про жести. Якщо ви аплодуєте, плескайте в долоні на рівні серця, а не на рівні обличчя. І вже тим паче не нижче пояса.