10 жовтня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Саватія Соловецького, який заснував Соловецький монастир, інформує Ukr.Media.
Життєпис
Саватій був членом братії Кирило-Білозерського монастиря, Вологодської єпархії. У літописі немає звісток про місце його народження, батьків і коли він прийняв чернечий постриг. Ченця Саватія любили і поважали всі члени Кирилової обителі. Коли він дізнався, що в Валаамському монастирі, розташованому на островах в Ладозькому озері, ченці ведуть більш суворе життя, він перейшов туди, будучи вже в поважному віці. Місцева братія була вражена смиренням і терпінням нового побратима, який жадав відлюдницького життя, і також любила і шанувала його.
Якось Саватій дізнався, що на півночі, в Білому морі, є безлюдний острів і загорівся бажанням там оселитися, так як бажав безмовного подвигу. Ченці та ігумен не хотіли його відпускати. Тоді преподобний залишив монастир вночі, таємно. Спочатку він жив у селищі Сорока, в гирлі річки Виг. Там він зустрів відлюдника Германа, який погодився скласти йому компанію. У 1429 р. моряки доставили старців до місця призначення на карбасі. Ченці поставили хрест, з гілок спорудили намет. Трохи пізніше вони перебралися до Секірної гори, де спорудили келію.
Через 4 роки Герман повернувся на узбережжя, а Саватій залишався на острові ще 2 роки. Передчуваючи кончину, він відправився на річку Виг для причастя. Помер преподобний 10 жовтня (27 вересня) 1435 р. в селі Сорока.
Згодом на острів стали приїжджати відлюдники, так утворилося чернече поселення, а потім Соловецький монастир. У 1465 р. туди перенесли мощі преподобного.
Традиції свята
Ще одна назва свята — Саватій Бджоляр, тому день був пов’язаний з бджолами і продуктами бджільництва. Бджолярі закінчували підготовку до зимівлі, ховали останні вулики в укриття. За народною традицією зверталися до святого покровителя з молитвою про благополучну зимівлю бджолиних сімей, і робили це тільки діти: бортництво відносилося до ремесел, які вимагали моральної чистоти, якою володіють діти до 7 років. Іншими роботами на Бджоляра не займалися: говорили, що все одно не буде толку.
Мед вважався символом здоров’я, благополуччя, служив ритуальною їжею. З ним варили каші, пекли хліб, варили хмільні напої, мазали млинці. На Саватія господині до сніданку пекли печиво з цим смачним і корисним продуктом. Їли мед самі, пригощали сусідів, родичів і жебраків.
Саватія вважали покровителем не тільки бджіл, а й коней, тому було прийнято 10 жовтня влаштовувати кінні ярмарки. На них не тільки продавали саврасок і збрую, а й влаштовували змагання і показові виступи наїзників, хлопці шукали для себе наречених, а матері приглядали хороших женихів для дочок.
Прикмети
- Якщо на Саватія Бджоляра земля суха, зима настане пізно; грянула гроза — буде мало снігу.
- Зима буде не суворою, якщо на ялинках і соснах мало шишок.
- Бджілки льоток у вуликах закривають щільно на сувору зиму.
- Хмари пливуть на північ — очікуйте негоди, на південь — потепління.
- Народжені 10 жовтня живуть довго, організовані і завжди досягають своїх цілей. Люблять чистоту і порядок.
