11 червня — Феодосія Колосяниця: історія, традиції та обряди свята. Сьогодні не варто розпочинати нові справи, інакше виникнуть фінансові складнощі.

11 червня православні віруючі всього світу відзначають дату вшанування пам’яті преподобної мучениці Феодосії, діви Константинопольської. Відмовившись від наявних благ дівчина віддала життя на благо служіння Господу. За щиру віру і відданість Отцю небесному навіть у складні хвилини свята була удостоєна статусу легендарної релігійної особистості, інформує Ukr.Media.

У народі свято відоме під назвою Феодосія Колосяниця, тому як в цей період часу в полях колоситься жито. Відразу після цього працівниці могли приступати до посіву іншої не менш важливої культури — гречки. Звідси торжество взяло інше ім’я — Гречишниця.

Історія житія мучениці

Преподобна Феодосія жила в 8 столітті в Константинополі. Її батьки були заможними і благочестивими людьми, які довго молили Господа про дитину. Після смерті батька і матері дівчина роздала бідним весь отриманий спадок і попрямувала в храм святої Анастасії, де прийняла постриг. Частину грошей, що залишилися послушниця направила на написання образів Богородиці і Спасителя для церкви.

У цей період часу відновилися гоніння іконошанувальників. По приходу до влади імператор Лев Ісавр, знаменитий своїм дратівливим і запальним характером, віддав наказ знищити всі ікони наявні в місті. Особливу увагу правителя заслужив образ Христа, який понад 400 років висів на халку мідних воріт вхідного приміщення Великого Константинопольського палацу. Його вказівку беззаперечно кинувся виконувати один з послідовників — патріарх Анастасій. Коли іконоборець приставив до вестибюля драбину, християни на чолі з преподобною Феодосією перекинули її разом зі священнослужителем. Злякавшись громадських хвилювань і власної смерті Анастасій поспішив до правителя, доповівши про подію. На місце події була спрямована група імператорських солдатів, які вбили всіх черниць крім самої Феодосії. Її, як найбільш затяту захисницю, заточили в темниці.

  30 вересня — День Віри, Надії і Любові: історія, традиції та прикмети свята

Сім днів дівчині наносили по сто ударів прутами, а на восьмий вивели в місто, щоб показати жителям, що буває за непокору государю. По дорозі охоронці били великомученицю. Коли службовці з полонянкою дійшли до Волової площі, один з них озвірів, підняв ріг і почав наносити удари по голові, а потім проткнув невільниці горло. Діва померла на місці, віддавши душу Творцеві. Її тіло, кинуте слугами Лева Ісавра додолу, було з почестями поховане братами і сестрами по вірі в Петріоні. Коли іконоборство було остаточно зупинено, святу піднесли в якості преподобної мучениці. Вважається, що після смерті мощі Феодосії стали творити чудеса — вони зцілювали хвороби, дарували спокій і психічне здоров’я.

Традиції та обряди торжества

На Феодосію Колосяницю суворо заборонялося шуміти і стрибати у дворі, щоб не потривожити землю. Такі дії могли призвести до бід і неприємностей.

Вважалося, що цей день не з вдалих, тому духів намагалися задобрити всіма доступними способами. Господині запрошували знахарів або самі читали спеціальні змови на здоров’я і удачу сім’ї. Домашніх тварин і худобу підгодовували спеченими бубликами і соковитими — традиційними коржиками з начинкою. При цьому чотирилапих помічників гладили і шепотіли змови на плодючість.