25 жовтня — Андрон Звіздар: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні не можна ображати словом або ділом членів своєї сім'ї, а також домашніх тварин.

Старослов’янські свята є прямим продовженням реалізації культурного коду слов’янського народу в сучасних умовах. Вони дають сучасникам можливість безпосередньо відчути побут, традиції і культуру предків, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є Андрон Звіздар. Воно відзначається щорічно 25 жовтня. Церквою в цю пору шанується пам’ять відразу 3-х святих: мучеників Прова, Тараха і Андроніка.

Історична довідка

У 304 році н.е. на переломі правління імператорів Діоклетіана і Максиміліана-відступника під час розв’язаних останнім релігійних гонінь, троє чоловіків-християн були схоплені в місті в Помпеполі (Греція).

Бранців відвели в місто Тарс, де засідав головний судовий чиновник провінції Проконсул Максим.

На всі вимоги зректися віри і принести жертву язичницьким ідолам, він отримував категоричну відмову. На питання про імена підсудних, чоловіки відповідали, що вони християни і це ім’я дорожче даного від народження.

Обурений подібною впертістю проконсул наказав жорстоко катувати бранців. Але всі тортури були безуспішні. Нарешті переконавшись у марності спроб зломити волю християн, Максим наказав кинути мучеників у клітку з дикими звірами.

Але тварини залишалися спокійними і не чіпали бранців.

Тоді оскаженілий проконсул особисто зі своєю вартою заколов і розрубав підсудних мечами. Після екзекуції Максим наказав змішати останки 3-х мучеників з тілами нечестивих, щоб їх не можна було поховати за християнським звичаєм.

Коли місцеві християни спробували забрати тіла: вони дійсно не змогли відрізнити понівечені останки Прова, Тараха і Андроніка від інших убієнних.

Вони благали Господа і над тілами мучеників запалилися 3 яскравих свічки. Мощі невинно убієнних християн поховали в одній з місцевих печер.

Народні традиції та обряди

На Андрона Звіздаря суворо заборонено сваритися і лихословити. Ще не можна було пиячити, прати білизну, гадати на картах, купувати свічки в церкві для дому, голосно сміятися, фарбувати, забивати домашню худобу.

  Мінкульт назвав дату передачі римо-католицькій церкві костелу Св. Миколая у Києві

Жінки на 25 жовтня всіма способами намагалися не народити дитину, так як вважалося, що в зворотному випадку вона матиме слабке здоров’я і багато бід і напастей по життю.

У цей день не можна було самим відкривати двері і питати: “Хто там?”, інакше в будинку могла надовго оселитися біда.

Щоб цього не сталося, люди зав’язували на хвіртці мотузку зі спеціальним заговореним вузлом. Його розв’язували наступного ранку.

У цей день потрібно було прокидатися рано, а відходити до сну після півночі.

25 жовтня люди молилися про кровну рідню: матері молили Всевишньому про здоров’я і довге життя власним дітям, брати і сестри просили Бога про послання миру і спокою, сімейного щастя в будинки один одного.

Увечері з появою на небосхилі перших зірок, люди також звертали свої благання до вищих сил, щоб ті дарували їм легке життя і удачу в справах. Вважалося, що якщо після молитви, людина бачила як падає зірка, то її благання були почуті.

Повір’я і прикмети

  • Чим більше яскравих зірок на небі, тим уважніше Всевишній вислуховує прохання і молитви;
  • Якщо на небі ні хмарки, а весь небосхил усіяний зірками — горох вродить відмінно.