У селах останній раз варили борщ з кропиви, тому що після цього дня рослина втрачає свою цілющу силу.
Кропив’яні заговини святкуються напередодні свята святих Петра і Павла, яке було особливе і наповнене таїнствами. Шанували цілющі властивості кропиви і заготовляли на зиму, влаштовували гуляння і готували страви з неї. За церковним календарем 11 липня день пам’яті засновників чоловічого Валаамського монастиря Германа і Сергія, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Церковне свято 11 липня було призначене як день пам’яті святих, в цей день було перенесено їх мощі. Герман і Сергій Валаамські заснували Спасо-Преображенський монастир на Ладозькому озері. Він став першим великим православним храмом в регіоні. Щорічно 11 липня проходить служба на честь пам’яті ченців. А під самим храмом на острові Валаамі проходять ярмарки, з’їжджаються парафіяни, щоб помолитися в пам’ять преподобних.
Історія народного свята Кропив’яні заговини йде в далекі часи, коли люди поклонялися природним явищам і вірили в чудесні властивості рослин. Кропива насправді володіє лікувальними властивостями, і її склад підтверджує це. У той час кропивою тамували голод, лікували, користувалися в якості косметичних засобів і як оберіг від нечистої сили. А в день свята Кропив’яні заговини, віддавали честь траві за всі її цілющі властивості, подаровані людям. Свято було останнім днем у році, коли рослина ще володіла всіма властивостями, тому було важливо запастися нею.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Традиції та обряди
Головною традицією була заготівля кропиви. Збирати її, було прийнято голими руками, щоб суглоби і кров омолодилися. Основна маса заготовлювалася на зиму для лікувальних відварів і приготування їжі. Молоді дівчата збирали траву для здоров’я і краси волосся. В якості оберегів пучки трави вішалися на вхідних дверях і вікнах, а насіння палили і обкурювали димом всі кімнати. Заготовляли траву і для виготовлення волокна, а в подальшому пошиття одягу. В цей день плели полотна, які лікували від болів в спині і поясниці весь майбутній рік.
Жінки в цей день намагалися у свої страви додати кропиву — супи, пироги, салати, все було приправлено цілющою рослиною. А молоді влаштовували гуляння до самого ранку, співали пісні, водили хороводи і придумували смішні конкурси. Важливо було обпектися і обпалити іншого віничком, що надавало здоров’я і сили на майбутній рік. Також в ніч топили лазню і обливалися цілющим кропив’яним відваром.
Прикмети
Прикмети в цей день збирали про прогнози погоди до кінця літа і на зиму, а також пов’язані безпосередньо з закінченням Першого посту:
- У ніч на Петра і Павла — 11 липня того, хто знайде квітку цар-траву (яку в честь свята називають ще Петрів хрест) чекає удача і міцне здоров’я. Якщо ж виходило вирвати траву з коренем — це був знак великої удачі на все життя.
- Ті люди, які почнуть покоси в полях раніше Кропив’яних заговин, зароблять собі невиліковні хвороби, а ось починати копати першу картоплю, як раз таки було доброю прикметою.
- Якщо в цей день зозуля переставала кувати, значить чекати сніжної зими і ранньої.
- Вважалося, що люди, які народилися в цей день, будуть здоровими і міцними, «загартованими кропивою».
- Якщо вітру немає, а в лісі чути шум дерев, значить, буде дощ.
- Якщо з клена тече сік, через 4 дні будуть дощі.
- З цього дня вже починали готуватися до осені, падало перше листя з дерев, що віщувало швидкі холода.
