11 липня – Кропив'яні заговини: історія, традиції та прикмети свята. Жінки в цей день намагалися в свої страви додати кропиву — супи, пиріжки, салати, все було приправлено цілющою рослиною.

Більшість народних свят несуть в собі відбиток язичницького побуту, який з часом успішно влився в обрядовість церковних традицій, інформує Ukr.Media.

Одним з таких прикладів є свято «Кропив’яні заговини». На Русі воно відзначалося 11 липня, що збігалося з «кінцем Петрового посту».

Прізвисько “Кропив’яний”, день отримав за те, що згідно з народними повір’ями, в цей час кропива втрачала всі свої магічні і лікувальні властивості і ставала простою польовою травою.

Історична довідка

Витоки самого святкування свої корінням сягають глибоко в дохристиянський час, так як кропива на Русі традиційно вважалася особливо магічною і лікувальною рослиною. Вона була обов’язковим атрибутом будь-якого «заслуженого» травника і активно використовувалася не тільки в медичних цілях, але і в різноманітних шаманських ритуалах.

Залежно від ситуації, кропива могла бути як оберегом (зазвичай для малих дітей і домашньої худоби), так і інструментом по накладенню псування і пристріту. Саме відгомони язичницького шанування кропиви і передалися в традиційний календар у вигляді відповідного свята.

Народні традиції та обряди

У цю пору було прийнято варити кропив’яні щі, використовувати “колючу траву” в якості компонента різних салатів і начинки для пирогів.

Також з кропиви робився освіжаючий напій легкого бродіння: для цього остиглий насичений відвар з трави змішували з пивними дріжджами, додавали трохи меду і молочної сироватки, і давали пару годин настоятися в холодному погребі.

Напій вважався корисним для шкіри і волосся і повинен був випиватися строго в перші години після приготування.

Крім клопоту з кропивою, 11 липня починалися жнива з викопування картоплі.

Після роботи, ближче до вечора в селищах влаштовувалося святкове застілля, а молодь співала пісні і водила хороводи аж до самого ранку.

  18 серпня — Євстигній Житник: історія, традиції та прикмети свята

На “Кропив’яні заговини” жінкам суворо заборонялося прясти, розплітати і коси, а також мити і прати взуття та одяг. Чоловікам не можна було рибалити і займатися ковальським ремеслом. Також заборонялося жебракувати (навіть біля церков) і таврувати худобу.

Вважалося, що ослушники або швидко облисіють, або втратять всі зуби крім одного.

Люди вірили, що в цю пору з лісів і боліт вилазить різна нечиста сила. Щоб захиститися від неї потрібно було промовляти захисні змови і розвісити по зовнішній стороні будинку і на паркані свіжозрізані пучки кропиви, политі гарячою водою. Подібні “обереги” створювали різкий запах, що відважує нечисть.

Повір’я і прикмети:

  • Почути в цей день в лісі дятла, до здоров’я і багатства; зозулю — до несподіваних гостей або поповнення в родині;
  • Кому в цей день вдалося знайти цар-траву і викопати її з корінням, обіцяли велику удачу. У такому вигляді рослина вважалася дуже сильним оберегом і в хороших руках повинна була вказувати на місцезнаходження різних схованок і скарбів;
  • Всі опіки від кропиви в цю пору вважалися лікувальними і приносять удачу. Особливо забобонні люди (зазвичай купці) спеціально натиралися кропив’яним листом, якщо в цей день їм належав якийсь відповідальний фінансовий захід.