День березового соку відзначається щорічно 11 травня. За старих часів вважалося, що березовий сік, зібраний в цю пору, володіє особливими магічними властивостями, які наповнюють організм особливими силами і сприяють лікуванню навіть хронічних і застарілих захворювань, інформує Ukr.Media.
Історична довідка
Береза вважалася одним з “великих” (поряд з дубом, сосною і ясенем) сакральних дерев в дохристиянській Русі. Вважалося, що “великі” дерева володіють особливою магічною силою, тому саме з них витісувалися ідоли основних богів східнослов’янського язичницького пантеону. Ще з тих давніх часів, береза вважалася “жіночим” деревом, а її сік, за повір’ями, наповнений життєвою енергією, використовувався практично у всіх магічних ритуалах.
Згодом і з розвитком медицини, корисні властивості березового соку з чисто ритуальної функції, перейшли в повсякденне вживання. Березовий сік почали заготовлювати із запасом. Особливо часто ним відпоювали ослаблих після тривалої зимівлі хворих і людей похилого віку (про авітамінози тоді ніхто не знав — сік виганяв «злих духів» з організму), а також змішували з товченим курячим яйцем і давали дітям хворим на рахіт.
Причому сік для дітей готували окремо, супроводжуючи процес різними наговорами і молитвами.
Традиції та обряди
Крім рахіту, на Березосік традиційно готували ліки для безлічі інших захворювань, так як сік білого дерева був одним з основних лікувальних компонентів народної медицини. Пізніше його зазвичай змішували з різними травами, корінням та іншими компонентами (залежно від хвороби), а також виварювали, роблячи концентрований склад для змішування і розведення водою в зимовий час. Зазвичай сік намагалися брати якомога вище по стовбуру, так як вважалося, що там він цілющий і смачніший. Зазвичай цим займалися місцеві хлопчаки під керівництвом сільського знахаря (знахарки) за символічну винагороду у вигляді солодощів, дрібних монеток та інших дрібничок.
У цей день всі намагалися якомога більше часу провести на повітрі, так як вважалося, що під час Березосіку вся природа ділиться з людиною своєю життєвою енергією, лікує хвороби і надає сил.
Традиційно в цей день відбувався цілющий обряд “лову полуденного вітру”. Для цього на перехресті підпалювалася заздалегідь “намолена” ладанка. Після того, як вона задувалася різким поривом вітру, ладанку вішали на шию особливо хворій людині, яка була зобов’язана проходити з нею до настання сутінків. Вважалося, що це здатне або хоча б полегшити прояви практично будь-якої хвороби.
Народні прикмети
- Якщо сонце при сході ясне — весь день буде хороша погода;
- Ніч тепла і зірки видно — чекайте восени рясного врожаю;
- Сильний південний вітер — влітку буде багато гроз;
- Смола на розрізі для соку не застигає — літо буде коротким і холодним, а зима — довгою і дуже морозною;
- Побачити зграю горобців (особливо на березі) до великої радості, багатства і поповнення в родині.
