12 липня — Петра і Павла: історія, традиції та прикмети свята. Магічними властивостями володіє "петровська водиця" — купання в водоймах в цей день очищає від гріхів.

Петра і Павла — це свято, що відноситься до народно-християнських. Православна церква відзначає його в липні, 12 числа, інформує Ukr.Media.

Згідно з переказами, людину, яка відзначила свято за всіма правилами і з дотриманням церковних канонів, удача і благополуччя будуть супроводжувати протягом цілого року. У цей день вищі сили прислухаються до всіх прохань віруючих.

Історія свята

З’явився на світ апостол Петро в бідній родині рибалки, при народженні йому було дано ім’я Симон. Коли він став учнем Христа, Спаситель нарік його Кіфа (камінь, твердий у віросповіданні). По-грецьки, це ім’я звучить Петро. Кілька разів улюблений учень зраджував Христа, проявляючи слабкість. Зрештою Петро заслужив прощення. Цей святий вважається засновником церкви, яка проповідує вчення Ісуса Христа. Католики називають його першим Папою Римським.

Разом з Петром в цей день згадують і Святого Павла. Спочатку він не був прихильником християнських навчань, а навпаки був одним з переслідувачів. Павло увірував в Ісуса Христа пізніше. Спаситель з’явився йому після свого чудесного воскресіння.

Павло проповідував у Малій Азії та на Балканському півострові. Послання його входять до складу Нового Завіту.

Святих стратили одного дня. Ця подія сталася 29 червня, згідно зі старим календарем, нині це 12 липня. Страту вони прийняли різну. Павло усіченням голови, а Петра розіп’яли головою вниз.

Місце поховання великомучеників стало священним для християн. За наказом імператора Костянтина були зведені храми на честь Петра і Павла. Їх побудували в IV столітті на території Риму і Константинополя.

12 липня християни згадують проявлену твердість характеру Петра, а також здоровий глузд Павла. Два учні Христа втілюють собою віруючих всього світу, що згрішили, а потім знайшли сили виправитися.

  Вишивану книгу рівненської майстрині визнали рекордною

Вшанування святих на Русі почалося після прийняття християнства. На їх честь був побудований монастир на Синичій горі (Новгород, 1185 р.). У цьому ж столітті спорудили Петровський монастир (Ростов).

Ікона святих апостолів з’явилася на руській землі завдяки князю. Він привіз її з Херсонеса. Пізніше вона стала надбанням Софійського собору в Новгороді. Досі там знаходиться фреска, на якій зображений Святий Петро. Виготовлена вона, імовірно, в XI столітті.

Найвідоміші ікони святих написані Андрієм Рубльовим. Це знаменитий іконописець XV століття.

На честь цих святих часто називали дітей за старих часів, зараз з’явилося багато дітей з іменами Павло, Петро.

Традиції та обряди

На свято обов’язково відвідують служби, що проходять повсюдно в церквах і храмах. 12 липня згадують трагічну кончину Святих. Адже учні Христа присвятили своє життя проповідуванню віри. Завдяки їм, у всіх куточках Землі дізналися про вчення Ісуса Христа.

Люди звертаються в молитвах до Петра, Павла з проханнями, що стосуються здоров’я, удачі, благополуччя в сімейному житті.

За старих часів, селяни після служби прямували на перехрестя біля околиці села, де знаходився хрест. Під ним люди залишали домашні пироги з ягодами, фруктами. Ними ласували жебраки, мандрівники, згадуючи святих мучеників.

Народні гуляння проходили протягом усього дня, закінчувалися пізно ввечері.

На площах міст влаштовувалися ярмарки, де продавалися вироби гончарних майстрів. Скатертини, рушники, серветки, вишиті умілими рукодільницями. Всіляке домашнє начиння, тканини для суконь, ароматні короваї, бублики, пиріжки. Купці привозили на ярмарок заморські солодощі.

Торгівля супроводжувалася театральними виставами, народними танцями, піснями.

Обов’язковим атрибутом свята були гойдалки. Юнаки та дівчата влаштовували змагання: вони сильно розгойдувалися, хто вище «злетить до сонечка», той вважався переможцем. Йому дозволялося загадувати будь-яке бажання учасникам гри.

  Лілія Ребрик охрестила молодшу доньку Аделіну та поділилася сімейними кадрами

На Петра і Павла ходили в гості до батьків, друзів. 12 липня закінчувався Петрів піст. Тому влаштовувалися пишні застілля. Подавалися м’ясні страви, випічка, трав’яні чаї. Господарі не забували про частування для бідних жебраків, а також мандрівників. Їх запрошували в будинок або виносили їжу на вулицю.

Увечері запалювали багаття, водили хороводи.

Існували і особливі традиції, обряди, характерні тільки для цього дня:

  • Захист домашніх тварин від хвороб і нечистої сили. Всі селяни, що мають велику рогату худобу вдома, обв’язували роги тварин атласною стрічкою червоного кольору. Це був своєрідний захист тварин від хвороб.
  • На хороший урожай. Односельці збирали ягоди, овочі, фрукти і несли до церкви, а також роздавали нужденним. Вважалося, що такі підношення забезпечать великий урожай.
  • На вдалий рибний улов. Рибалки з усієї округи збирали гроші. На них купувалася свічка, яку ставили перед іконою Петра і Павла. При цьому молилися, просячи святих про допомогу в рибальському промислі.
  • Для міцного здоров’я. Селяни збиралися всією сім’єю, на ранковій зорі йшли до трьох джерел. Там вони омивали обличчя, руки, ноги. Такий обряд забезпечував міцне здоров’я, молодість, красу на довгий період.

На Петрів день дівчата ворожили. Незаміжні дівчата збирали 12 кольорів з 12 різних полів. Клали їх під подушку, просили судженого прийти в сновидіннях.

На свято забороняється виконувати будь-яку домашню роботу; відвідувати могили покійних; працювати на полях.

Прикмети

  • Після Петрового дня починався час заготівлі сіна на зиму, тому до прикмет ставилися з особливою увагою.
  • Дощ на Петра і Павла — період сінокосу буде непогожим і дощовим.
  • Сильний дощ рано вранці віщував поганий урожай хліба.
  • Якщо дощ протягом дня пройде тричі — до багатого врожаю.
  • Риба в річці пустує і вистрибує — до непогожої погоди.
  • На Петра і Павла жарко і безхмарно — така погода протримається до вересня.
  • Низько літають ластівки — до дощової погоди і похолодання.
  • Зозуля перестала кувати раніше Петрового дня — холоди настануть рано.
  • Мурахи закривають проходи в мурашники — настануть дощові дні.
  • Павло і Петро тепла додають — з цього дня настають найспекотніші дні.
  • Дощ до полудня означав відмінний урожай.
  Михайло Кацурін поділився з шанувальниками архівними фото з першого вересня та випуску