18 жовтня — Харитини-перші полотна: історія та традиції свята. На цей день краще не планувати далеку подорож, також несприятливим буде переїзд до нового будинку.

18 жовтня православна церква вшановує пам’ять мучениці Харитини Амісійської, убієнної при великих християнських гоніннях. Дівчина прийняла страждання за віруючих на знак стійкості і міцності особистих переконань, як доказ благих намірів і почуттів до Всевишнього, інформує Ukr.Media.

У народі в період двовір’я свято отримало назву Харитини-перші полотна або віковічна ткаля, що пішло від відомого жовтневого звичаю. Вважалося, що в цей час господині приступають до ткання полотен, займаючи час не тільки рукоділлям, а й співом веселих частівок і загадок.

Історія житія святої

У 3-4 столітті в малоазіатському Понте жив благочестивий і багатий пан Клавдій. Чоловік був милостивий і поблажливий до ближніх, допомагав нужденним і знедоленим. В один із днів на вулиці міста він побачив Харитину, що втратила в ранньому віці батьків, зглянувся і забрав її до себе в будинок. Клавдій виховував сироту як власну дочку, даруючи їй тепло і навчаючи основам моралі. Завдяки його вихованню дівчина виросла смиренною, лагідною, доброю і цнотливою. Господь наділив її жіночою красою і розсудливістю. Вітчим був тільки радий життєвим поглядам вихованки. Він побудував для неї окремий будинок, де юна праведниця денно і нощно вивчала слово Боже і молилася Всевишньому про благополуччя ближніх. Згодом в обитель стали приходити інші віруючі.

Чутка про доброту і вірування Діви дійшла до Доміціана, градоначальника Понти, і чиновник негайно повідомив про непослуху до палацу Діоклетіана. Коли воїни правителя прийшли в будинок Клавдія за його падчеркою, той усіма силами перешкоджав затриманню, чинячи опір і утримуючи Харитину. Однак свята відкинула спасителя і сама здалася солдатам, щиро віруючи, що Отець Небесний дарує їй порятунок. Того ж дня її доставили до Доміціана. Останній всіма силами спокушав дівчину, намагаючись схилити її до зречення від Христа, але праведниця була непохитна. За непослух християнку поголили наголо, але волосся виросло на очах присутніх; потім її тіло обпалювали вугіллям, обливали кислотою і протикали розпеченими залізними прутами. Благала мучениця, І Бог позбавив її від фізичного болю. Розлючений чиновник наказав втопити невірну, але тіло її спливло на поверхню водної гладі. Тоді він віддав наказ вирвати зуби, нігті на руках і ногах блаженної, і осквернити її тіло, але Господь пощадив страстотерпицю і забрав душу її на Небеса. Тіло убієнної скинули в море. Коли хвилі винесли останки на берег брати по вірі поховали великомученицю за релігійними канонами.

  Учасниця жіночого кварталу Тетяна Песик вперше розкрила подробиці особистого життя

Традиції святкування дати на Русі

До середини жовтня городні та польові роботи завершувалися, тому селяни приступали до домашніх справ. Крім стандартних обов’язків — прибирання, перевірки готовності хати і сараїв до холодів, — жінки за звичаєм займалися рукоділлям. Перевагу віддавали ткацькій майстерності, оскільки цінувалося вона не менше землеробства або ковальського ремесла. Першу нитку, відокремлену в процесі прядіння, зав’язували дитині на зап’ясті — прикраса вбереже дитя від пристріту і нечистої сили. До вечора господині збиралися в одному з будинків, де влаштовували традиційні вечірки з піснями. Після того, як запланований обсяг роботи був виконаний, в хату приходили хлопці, і починалися заводні танці та ігри.