21 жовтня — Трифон і Пелагія: історія, традиції та прикмети свята. У свято двох святих заведено починати в'язати теплі речі, які стануть в нагоді взимку.

Народні свята є сполучною ланкою між нами і минулими поколіннями Стародавньої Русі. Вони являють собою чудову можливість ненадовго зануритися в побут і культурні традиції наших предків, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є Трифон і Пелагія. Воно відзначається щорічно 21 жовтня. Церква вшановує в цю пору пам’ять Преподобної Пелагії Антіохійської і преподобного Трифона, архімандрита Вятського.

Історична довідка

Свята Пелагія проживала в п’ятому столітті на території Сирійської Антіохії.

Вона належала до театральної богеми, була актрисою і завідувала цирковими танцівниками. Володіючи привабливою зовнішністю, Пелагія вела розгульний і розпусний спосіб життя.

Одного разу в місті проходив загальний християнський собор, де були присутні всі єпископи сирійської землі.

Зайнята побутовими справами Пелагія випадково пройшла повз храм. При цьому бачачи відвертий наряд і знаючи її репутацію, всі священники гидливо відвели від жінки очі, лише один з єпископів пильно подивився на блудницю і провів ніч в гарячих молитвах про порятунок її душі.

За свідченнями самої святої, в цю ніч вона не могла заснути, бо все її тіло ніби горіло вогнем.

Вранці вона насамперед відвідала храм, де була присутня на богослужінні.

Вперше в житті почувши християнську проповідь, Пелагія була глибоко вражена мудрістю вчення Христа.

Жінка розкаялася в раніше скоєних гріхах, роздала неправедним шляхом нажите майно стражденним, і одягнувшись в лахміття, паломницею вирушила до Єрусалиму. Де оселилася у відокремленій печері на Єлеонській горі. Там вона провела залишок життя в аскезі і посиленій молитві.

Преподобний Трифон був уродженцем Архангельської губернії. Коли юнак подорослішав і для нього настала пора вибирати собі наречену, він чесно зізнався батькам, що тяжіє до чернечого життя.

  Вікторія Смеюха вперше розповіла, чому ще досі не вийшла заміж

Покинувши отчий будинок, Трифон перебрався в місто Устюг, під заступництво місцевого священника, де присвятив своє життя невпинній молитві. Через деякий час святий Трифон був прийнятий в Писорську обитель, і його постригли в ченці.

У період свого життя в монастирі, преподобний Трифон сильно застудився і був при смерті. В цей час до нього з’явився Святитель Миколай і зцілив від хвороби, нагородивши при цьому даром зцілювати недуги інших.

Не бажаючи мирської слави, преподобний перебрався в одиночний скит в гирлі річки Мулянки. Тільки обжившись на новому місці, він дізнався, що обрана ним «відокремлена місцевість» щільно заселена сибірськими народами.

Побачивши в цьому Божий промисел, преподобний Трифон почав активно проповідувати серед них і долучив до християнства багато сотень людей.

Через кілька років він переїхав на річку Чусову, де заснував Успенський монастир. Преподобний Трифон став його першим ігуменом, і тут же був посвячений в архімандрити.

Народні традиції та обряди

На Трифона і Пелагію заведено розпаковувати залишений на зиму теплий одяг. Матері в цей день починали в’язати для своїх дітей теплі шкарпетки і рукавиці. Майбутні молодята також обдаровувалися теплим одягом.

Повір’я та прикмети:

  • Хмари по небу низько пливуть — чекайте швидких холодів;
  • Миші гнізда в теплу сторону риють — наступаюча зима буде довгою і суворою;
  • Якщо з ранку сніжно: весь наступний тиждень буде тільки холоднішати.