22 квітня — Вадим Ключник: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні прийнято чистити джерела, умиватися і вживати джерельну воду.

Вадим Ключник — це свято, яке вважається народно-християнським і святкується 22 квітня. У календарі церкви це день вшанування Вадима Перського. У народі свято називають, як день відмикання джерел “Вадим — відкрий джерела”, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Перський проживав в IV столітті н. е. Він народився в місті Вафлапати, яке знаходиться в Персії і був одним з синів однієї з високородних перських сімей. Уже в молодому віці святий мученик почав вивчати християнське віросповідання і роздав нужденним людям одну з частин своєї спадщини. На гроші, які у нього залишилися, він побудував монастир, який знаходився серед пустелі. Там Вадим і влаштувався. Через деякий час там також оселилося ще 7 віруючих людей, які в майбутньому стали його учнями.

У 350-х роках нашої ери почалися посилені гоніння віруючих християн з тутешніх земель. Очолював ці походи перський цар Сапор. Святий мученик і його брати були заарештовані. Половину року їх всіляко катували і домагалися того, щоб люди зрікалися свого віросповідання.

У цій же в’язниці тримали віруючого Нірсана. Чоловік не зміг витримати мук і зрікся віри. Для того, щоб це довести, йому наказали вбити преподобного Вадима. Він дав свою згоду. Але коли в руках Нірсана виявилася зброя страти, совість не витримала, і не вбив святого мученика. Тому він вбив себе сам.

Традиції та обряди

До головних традицій проведення свята Вадима Перського варто віднести чистку джерел, пиття з джерел і купання в них, ворожіння в джерелах на хворих, виганяння тварин на випас, перевірка ділянки на готовність до городніх робіт.

У християнстві, Вадима Перського віруючі люди шанують як захисника від зради і наклепу. На Русі, християни ходили в храми і молилися за те, щоб їх віра зміцнювалася. Святий мученик Вадим сприяв людині позбутися корисливих думок, давав впевненості, позбавляв від гордині.

  Майлі Сайрус вийшла у світ з новою коханою

Люди йшли до джерел води, проводили їх очищення і молилися зі словами: «вода підземна, відкрий свої витоки нам і вийди назовні». Після цього обряду вони набирали воду в долоні, вмивалися нею і пили її. Люди вірили в те, що це допоможе їм зміцнити своє здоров’я і зняти з себе порчу.

Біля джерел ворожили про життя і смерть людей, які були хворі. Під час свого походу до джерела вони ні з ким не розмовляли, проводили і питали біля води: чи буде він жити чи ні. Якщо людині судилося прожити довго і щасливо, то вода світлішала, в іншому разі вона могла забурлити.

У це свято люди також виганяли худобу на лугові пасовища, де виросла трава. У той час селяни з нетерпінням чекали настання цього свята. Адже в ці дні годувати тварин ставало легше (оскільки зелень проросла), і, відповідно збільшувалися надої і т. п.

Вважалося також, що в цей день сняться віщі сни. Приміром:

  • сняться їжаки — чекайте розбрату у родині;
  • бачите черемху — можлива швидка інтимна близькість;
  • квасите капусту — чекайте сумних звісток;
  • бачите плями на одязі — можлива ганьба;
  • використовуєте лікувальні мазі — незабаром захворієте;
  • маска на обличчі — зустріч з брехуном або шахраєм.

Прикмети

  • Схід бляклий, тоді дощу не буде ще як мінімум один день.
  • Вітри не здатні розвіяти туман — потрібно чекати хорошого врожаю.
  • Дощі в цей день — до високої врожайності.
  • Люди, що народилися в це народно-християнське свято, за повір’ями вважаються самі вершителями своїх доль. Церковні прислужники радять їм носити на шиї прикраси з циркону або яшми.