22 квітня — Вадим Ключник: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні прийнято чистити джерела, умиватися і вживати джерельну воду.

Вадим Ключник — це свято, яке вважається народно-християнським і святкується 22 квітня. У календарі церкви це день вшанування Вадима Перського. У народі свято називають, як день відмикання джерел “Вадим — відкрий джерела”, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Перський проживав в IV столітті н. е. Він народився в місті Вафлапати, яке знаходиться в Персії і був одним з синів однієї з високородних перських сімей. Уже в молодому віці святий мученик почав вивчати християнське віросповідання і роздав нужденним людям одну з частин своєї спадщини. На гроші, які у нього залишилися, він побудував монастир, який знаходився серед пустелі. Там Вадим і влаштувався. Через деякий час там також оселилося ще 7 віруючих людей, які в майбутньому стали його учнями.

У 350-х роках нашої ери почалися посилені гоніння віруючих християн з тутешніх земель. Очолював ці походи перський цар Сапор. Святий мученик і його брати були заарештовані. Половину року їх всіляко катували і домагалися того, щоб люди зрікалися свого віросповідання.

У цій же в’язниці тримали віруючого Нірсана. Чоловік не зміг витримати мук і зрікся віри. Для того, щоб це довести, йому наказали вбити преподобного Вадима. Він дав свою згоду. Але коли в руках Нірсана виявилася зброя страти, совість не витримала, і не вбив святого мученика. Тому він вбив себе сам.

Традиції та обряди

До головних традицій проведення свята Вадима Перського варто віднести чистку джерел, пиття з джерел і купання в них, ворожіння в джерелах на хворих, виганяння тварин на випас, перевірка ділянки на готовність до городніх робіт.

У християнстві, Вадима Перського віруючі люди шанують як захисника від зради і наклепу. На Русі, християни ходили в храми і молилися за те, щоб їх віра зміцнювалася. Святий мученик Вадим сприяв людині позбутися корисливих думок, давав впевненості, позбавляв від гордині.

  Нідерландські вчені розкрили секрет техніки Рембрандта

Люди йшли до джерел води, проводили їх очищення і молилися зі словами: «вода підземна, відкрий свої витоки нам і вийди назовні». Після цього обряду вони набирали воду в долоні, вмивалися нею і пили її. Люди вірили в те, що це допоможе їм зміцнити своє здоров’я і зняти з себе порчу.

Біля джерел ворожили про життя і смерть людей, які були хворі. Під час свого походу до джерела вони ні з ким не розмовляли, проводили і питали біля води: чи буде він жити чи ні. Якщо людині судилося прожити довго і щасливо, то вода світлішала, в іншому разі вона могла забурлити.

У це свято люди також виганяли худобу на лугові пасовища, де виросла трава. У той час селяни з нетерпінням чекали настання цього свята. Адже в ці дні годувати тварин ставало легше (оскільки зелень проросла), і, відповідно збільшувалися надої і т. п.

Вважалося також, що в цей день сняться віщі сни. Приміром:

  • сняться їжаки — чекайте розбрату у родині;
  • бачите черемху — можлива швидка інтимна близькість;
  • квасите капусту — чекайте сумних звісток;
  • бачите плями на одязі — можлива ганьба;
  • використовуєте лікувальні мазі — незабаром захворієте;
  • маска на обличчі — зустріч з брехуном або шахраєм.

Прикмети

  • Схід бляклий, тоді дощу не буде ще як мінімум один день.
  • Вітри не здатні розвіяти туман — потрібно чекати хорошого врожаю.
  • Дощі в цей день — до високої врожайності.
  • Люди, що народилися в це народно-християнське свято, за повір’ями вважаються самі вершителями своїх доль. Церковні прислужники радять їм носити на шиї прикраси з циркону або яшми.