27 липня — День Акіли (Дозори): історія, традиції та прикмети свята. Не можна сьогодні викидати залишки їжі зі столу і вести ділові переговори.

День Акіли (Дозори) вважається великим церковним святом, яке припадає на 27 липня. Багато духовних людей стежать за церковними святами. У багатьох з віруючих, є спеціальні календарі, які допомагають орієнтуватися в релігійних святах, інформує Ukr.Media.

Історія свята

За переказами Акіла був юдеєм, а також був апостолом від сімдесяти учнів Дванадцяти апостолів. Більшу частину життя апостол прожив у Римі, поки зі столиці його не вигнав імператор Клавдій. Оселившись в Коринфі, зі своєю дружиною Прісциллою, Акіла подружився зі святим Павлом. Разом Акіла і Павло багато часу приділяли богослужінню і поширенню християнської віри. Акілі припадало до душі євангельське вчення. Однак найбільше вкладення в духовне життя Акіли, зробив його наставник Павло. Він щосуботи ходив до синагоги і переконував усіх юдеїв та еллінів, що Ісус є Христос. Однак через деякий час, елліни та юдеї підняли повстання на релігійному ґрунті, через яке апостолу і його прихильникам довелося відплисти до Сирії. Допливши до поселення Ефсса, Акіла і його дружина зробили зі свого будинку церкву і почали приймати парафіян. Незважаючи на таке незвичайне рішення, було багато бажаючих побачити приміщення і послухати апостола. За свою діяльність і свої погляди дружина і Акіла не один раз наражалися на небезпеку від вороже налаштованих еллінів та інших представників релігійних течій.

Традиції та обряди

За переказами саме 27 липня за новим календарем, на Русі в цей день намагалися догодити примхам Польового — невидимому духу, аналогічному до Домового. Для цього на передостанньому рядку під час жнив селяни залишали горщик каші, а на останньому — пучок жита.

Саме до свята Акіли, погода ставала непередбачуваною. Частенько поля страждали від жорстоких вітрів і вихорів, тому урожай доводилося вартувати кільком людям. Група селян виходили в дозори, від сюди і з’явилася друга назви дня — Дозори. Люди вірили, що негоду, створювали нечисті сили, саме тому під час таких дозорів люди намагалися вберегти труди своїх польових робіт. Блискавку на Русі боялися найбільше, адже іноді вона потрапляла в людей, або робила масштабні збитки. Минув деякий час і люди почали розуміти, що блискавка вражає деякі дерева, частіше за інші. Найбільш часто “гнів небес” потрапляв в дуб, ялину і сосну, а ось в тополю і ліщину блискавка потрапляла дуже рідко. Саме тому наші предки намагалися ховатися під невисокими кущами під час грози. Ще одним повір’ям свята було швидке зростання грибів, адже перед цим проходили рясні дощі. Молодих людей і дітей відправляли в ліс по гриби, а всі інші працювали в полі. Господині заготовляли гриби на зиму, а також в цей день робили різні страви з додаванням грибів.

  У Львівській опері відбулась прем’єра опер Дмитра Бортнянського

Прикмети

  • Свято без дощу — осінь буде дощовою.
  • Велика кількість кажанів 27 липня значить на наступний день буде дуже жарко.
  • Купчасті хмари на свято — провісники похолодання.
  • Схід червоного сонця в оточенні густих хмар, головна ознака дощу в цей день.
  • Саме в цей день листя поступово починає набирати осіннє забарвлення.
  • Чайки катаються на хвилях до погожого дня.

Таким чином, День Акіли є одним з численних свят зі своєю прадавньою історією. Прикмети і традиції — цього дня збереглися і до наших днів в деяких місцевостях, що своєю чергою допомагає налагодити духовний зв’язок поколінь.