30 вересня — День Віри, Надії і Любові: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні жінкам не можна нічого робити по дому.

30 вересня відзначається День Віри, Надії і Любові. Цими іменами дівчаток на Русі називали найчастіше, тому свято ще називалося «бабиними іменинами», інформує Ukr.Media.

Святі мучениці

У II столітті в Римі жили благочестива християнка Софія і три її дочки: Віра, Надія і Любов, виховані в кращих християнських традиціях. На момент мученицької смерті старшій було 12 років, а молодшій — 10. Мати прищепила дівчаткам справжню віру в Спасителя.

То були важкі часи для християн, які піддавалися жорстоким гонінням. Правлячому імператору Адріану донесли на маленьких християнок. Той став вимагати від них звернення в язичництво, але дівчатка проявили стійкість. Тоді сатрап наказав катувати їх на очах у матері. Їх били батогом, різали ножами, кидали у вогонь, але мужність і непохитність віри, підтримка Бога допомогли витримати нелюдські муки і не зректися Спасителя.

Посивіла від горя мати поховала обезголовлені тіла і сама померла біля їх могили через 3 дні. У 777 році мощі мучениць перенесли з Риму в храм св. Трохима, що знаходиться в провінції Ешо, неподалік Страсбурга. Нині це місце називається абатством св. Софії і є місцем паломництва, а день мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії відзначається з великими почестями і розмахом.

Традиції

День починався з плачу — ритуалу, пов’язаного з ім’ям Софії, що оплакувала дочок. Голосили всі, навіть ті жінки, у яких в сім’ях панувало благополуччя. Вважалося, що оплакати близьких — це захистити їх на весь рік від нещасть, хвороб і печалі. Дівчата також голосили, оберігаючи свою любов, щоб була вона «до кінця віку». Звідси пішла ще одна назва свята — Бабине виття.

  Перший в Україні пам'ятник Петрові Франку відкрили у Нагуєвичах

На церковній службі купували 3 свічки і одну несли додому. Опівночі її ставили в коровай і 40 разів читали замовні слова про сімейне благополуччя. Вранці члени сім’ї самі з’їдали заговорений хліб до крихти, не залишаючи для частування сторонніх.

Після церковної служби жінки збиралися на посиденьки, виливали один одному душу, скаржачись на нелегку долю, а потім поверталися до своїх жіночих обов’язків. Молодь влаштовувала “вечорини”, щоб приглянути собі пару. Якщо молоді вже встигли перевірити свої почуття, на День Віри, Надії і Любові призначалося сватання, а весілля грали на Покрову.

Жінки, що носять імена святих мучениць — а такі були майже в кожному будинку — справляли іменини. Гуляли 3 дні, без пишного застілля, але в частуваннях не відмовляли. Обов’язково пекли пироги. Іменинницям дарували ладанки, іконки із зображенням святих мучениць, солодощі.

День вважається небезпечним і невдалим, тому не можна займатися домашньою роботою. Погана прикмета вінчатися і грати весілля 30 вересня.

Прикмети

  • Загримів грім — осінь триватиме довго і буде теплою, пішов дощ — весна настане рано.
  • Якщо журавлі відлітають, то на Покрову очікується мороз.
  • Зяблик прилітає, несучи на крилах холоднечу.
  • Якщо їжаки будують лігво в глибині лісу, значить зима буде морозною.
  • Білка линяє знизу вгору перед лютою зимою.
  • Жінки, що народилися 30 вересня, відрізнялися мудрістю, вірністю, умінням створити в будинку затишок і спокій.