День Маврикія в народі, зазвичай, відзначається щорічно 7 березня. Церква ж згадує святого Маврикія, а також воїнів, які є Апамейськими мучениками. Власне відсьогодні починали працювати в полях і городах, куди розкидали гній, що накопичився за весь зимовий період. Це робилося через те, що земля ще не сильно розтанула, і по ній ще можна легко пересуватися. Крім того, вважали, що саме сьогодні з півдня поверталися зграї граків, ластівок і шпаків, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Під час царювання Максиміана Галерія, 305 рік, в місті Апамії проходив службу римлянин на ім’я Маврикій. Коли стало відомо, що цей воїн серед своїх солдатів веде розмови про християнську віру, то відразу ж був покликаний до престолу. Однак Маврикій прийшов не один, а з 70 воїнами, а також сином, які підтвердили, що дійсно називають себе християнами і ніхто не захотів від цього відмовитися.

Це дуже сильно розлютило правителя, і він тут же наказав убити сина Маврикія. А його і всіх, хто з ним прийшов покрити медом, прив’язати до дерева, щоб їх покусали літаючі навколо комахи.

Традиції та обряди

Найголовнішими традиціями даного дня є організація польових робіт, ще починають висаджувати такий вид овочу, як капуста, а після куховарити чорну юшку.

До того ж народ був упевнений, що саме сьогодні, повертаються всі перелітні птахи. Причому обов’язково звертали увагу на те, що якщо вони прилітали раніше покладеного терміну — весна буде ранньою. Більш того вважали, що якщо ластівки прилетять раніше всіх, то рік обов’язково буде найщасливішим. До того ж даних пташок дуже обожнювали, і тому з ними пов’язували безліч різних прикмет. Наприклад:

  • Якщо Ластівки літають близько до землі — буде дощ, високо — хороша погода;
  • Не можна розорювати ластівчині гнізда, а то на обличчі з’являться веснянки;
  • Хто вмиється молоком при першій ластівці, завжди білим буде.
  До Києва з концертом їде король прогресивного року Стівен Вілсон

Ще на це свято починали в перший раз після зими працювати в полях і на городах. Туди звозили весь гній, який зібрався. Це робилося тому, що дороги ще були відносно сухі і тверді, що дозволяло доїхати до самого краю поля. А до перегною, як до найбільш прийнятної підгодівлі завжди ставилися з великою повагою і часто складали про неї різні прислів’я та приказки:

  • Класти перегній купчасто — в коморах ніколи не буде порожньо;
  • У полях багато гною — в коморі повний віз хліба.

Однак тут були власні нюанси. Так, зокрема, не бажано було додавати гній в ґрунт під час повного Місяця або в Молодик, щоб дикорослі бур’яни ніколи не могли вирости. Все необхідно було робити в останню чверть Місяця.

На півдні країни починали сіяти капусту, щоб уберегти майбутній урожай від навали шкідників. А якщо грудка землі, узята під першою весняною сохою, а потім покладена в хату, тоді всі клопи швидко зникнуть.

Також в день Маврикія на столі обов’язково стояла така страва, як чорна юшка, яка виділялася тільки тим, що в ній завжди був солоний огірочок, розсіл і навіть прянощі.

Прикмети

У всі часи існували різні прикмети, на які теж постійно люди звертали свою увагу:

  • Якщо сонце не дуже яскраво світить, навіть коли небо безхмарне — погода обов’язково погіршиться;
  • Блідо-рожева або золотиста зоря — буде хороша погода;
  • Заметіль, що розігралася в святковий день — весна прийде пізно;
  • Високі хмари в небі — слід чекати сніг або дощ;
  • Туман підказує, що влітку буде багато дощів;
  • Голуби, які розворкувалися, означають ясні деньки;
  • Жайворонок дзвінко заспівав у хмарах — закликає ранню весну.
  Юлія Саніна показала ідеальний прес і станцювала танець жівота