Батьки – головні: чому ніколи не треба йти на поводу у дитини

Ніколи не треба ставити дитину на перше місце і коритися їй.

Ніколи не треба ставити дитину на перше місце і коритися їй.

Це буде шкідливо і для тебе, і для неї, адже вона потребує авторитетного дорослого, який буде його контролювати і направляти. Без тиранії, природно. Детальніше – в матеріалі.

Не торгуйтеся з дитиною і не ведіть себе, як ніби ви підзвітні дитині. Вислухайте всі аргументи – і прийміть рішення. Потім ви можете змінити рішення, вислухати додаткові аргументи. Немає нічого поганого в тому, щоб змінити рішення, інформує .

Особливо якщо в серці сказали: «Все! Ніколи! Ніяких мультиків! Ви мене дістали!» Далі походили-походили, подулись. «Ну, хлопці, я, звичайно, погарячкувала, будуть мультики – але не сьогодні».

Візьмемо, приміром, прогулянки. Зазвичай ви ходіть з дому на майданчик довгим маршрутом, тому що він проходить повз будівництва і більше подобається дитині: там екскаватор, кран, та й взагалі життя кипить. Ви гуляєте і можете дозволити дитині гуляти його маршрутом.

«На який сьогодні майданчик підемо? На правий або лівий? На синій чи червоний? На ближній чи далекий? Або в парк поїдемо? На метро можна або на автобусі під'їхати зупинку».

Але одного разу вам дуже швидко треба повернутися додому з майданчика – кур'єр стукає у двері, забули вимкнути праску, газ залишили. І ви, природно, вирішуєте йти найкоротшою дорогою.

Що ми робимо? Ми ставимо дитину до відома. Ми можемо один раз пояснити, чому нам зараз треба швидко дійти додому. Але ми не торгуємося. Так, щоб пом'якшити біль від того, що він вважав, що кран побачить, а він його вже не побачить, ми можемо пообіцяти, що завтра знову можемо пройти повз будівництва.

Не треба намагатися запобігати перед дитиною, не треба намагатися заручитися згодою дитини, заглядати йому в очі, шукаючи собі виправдання, намагатися добитися від нього радості від вашого рішення або від ваших кордонів, від ваших обмежень. Ні!

У нього є повне право бути незадоволеним. У нього є повне право з вами бути незгодним. Це, загалом-то, не його справа, якою дорогою ви підете зараз додому, тому що це вам потрібно потрапити додому якомога швидше.

Сенс в тому, що ви – ведучий, ви – лідер, ви – капітан корабля. Капітан корабля не буде звітувати. Він може сказати, що, так, зараз ми йдемо три милі назад, п'ять на схід, а далі по прямій на північ. Але капітан корабля не виправдовується і не вступає у тривалі суперечки: «А чому 3 милі на захід, а не 2,5, або не 3,5? А чому потім 5 на схід?»

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Підпишіться на новини «UkrMedia» в або .

Залишити відповідь