Після Покрови настає період, коли не можна виходити заміж, щоб не внести неприємності в майбутнє сімейне життя. Згідно з народними традиціями, час для весіль закінчується після початку посту, який не призначений для вінчання. Затягнути час можуть і інші обряди, яких дотримувалися за старих часів, вони можуть існувати в сучасному побуті, інформує Ukr.Media.
Покрова — період весіль, слов’янські традиції, прикмети
У людей увійшло у звичку пов’язувати церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці зі сприятливим часом для того, щоб одружитися. За старих часів жінці, яка ставала дружиною, на голову надягали хустку. Це означало, що вона змінила свій статус, тому не може ходити з непокритою головою. Саме головний убір зближує Богородицю і заміжню жінку, тому її вважають покровителькою всіх, хто бажає одружитися.
Згідно з прикметами, хто грає весілля на Покрову Пресвятої Богородиці, у того буде тривалий і щасливий сімейний союз. Сприятливо, коли в цей день йде сніг або дощ. Вони означають, що сама Богородиця благословляє їх союз.
Період щасливих весіль на Покрову не обмежується одним днем. Воно може відбутися за кілька днів до свята або після нього. Заміж можна було виходити як на саму Покрову, так і протягом місяця, тому що жовтень вважався, з одного боку — вдалим часом, а з іншого — що життя буде складним, наповненим подоланням труднощів. Але в будь-якому випадку завершити весільний період потрібно було до настання різдвяного посту, який починається 28 листопада, він за собою тягне всі перешкоди, що заважають створити сім’ю.
Чому слов’янські традиції можуть перешкодити весіллям після Покрови
За старих часів весілля могли зіграти після сватання. Це не простий похід в гості, як нині може відбуватися в сім’ях нареченого або нареченої, а цілий букет обрядів.
До нареченої засилалися нареченим свати, і зазвичай сім’я вже знала заздалегідь про їх прихід від свахи, тому встигали підготуватися. Якщо прихід гостей був бажаним, то влаштовувалося застілля, а якщо ні, то і розмова була короткою. У бесіді батьки молодих могли дізнатися більше один про одного, проявити кмітливість, показати гідності нареченої. Саме через це сватання могло відбуватися кілька разів, через якийсь період.
Вважалося поганою ознакою віддавати дочку відразу. Тоді з’являлися сумніви, що з нею щось не так. Щоб “набити” ціну, сватання могло затягнутися на невизначений час. А саме вважали, що якщо свати прийдуть непарну кількість разів, то пара буде жити в злагоді. Це могло відбуватися 3 або 5 разів, а то й більше. Тому і намагалися почати свататися вже на Покрову, щоб встигнути дотримати всі традиції. Адже до Різдвяного посту не так і багато часу залишається, а ще потрібно було провести два головні етапи:
- оглядини — оглядали гідності нареченої: її красу, тому вона кілька разів змінювала вбрання, а по приготовленому приданому — вміння займатися господарством;
- заручини — змова і остаточне заручення.
Між ними дотримувалися й інших обрядів:
- огляд двору — батьки нареченої оглядали будинок і господарство нареченого;
- пропивати наречену — гучне і веселе застілля, після якого відмовлятися було вже пізно;
- оплакування коси — наречена з подружками “оплакували” втрату її свободи.
За остаточною змовою заручених молодих саджали на ведмежу шкуру, щоб у них було багато діточок. В кінці застілля, коли пропивали наречену, вона повинна була розрізати хліб, принесений нареченим і його родичами. Цією дією ставилася крапка в домовленості. Кожна зі сторін відщипувала потроху і повинна була з’їсти його. Як і всі клятви, які даються на хлібі, вона вважалася непорушною, інакше ганьба була гарантована тому, хто її порушить.
Чому не можна виходити заміж після Покрови
Віруючі люди ніколи не призначать весілля на період посту. Для цього існує кілька причин, і одна з них — це час не для веселощів, а для очищення душі. У храмах не проводиться вінчання, при цьому розписатися в РАЦСі можна практично в будь-який день. Але цьому періоду давали ще й інше значення. Вважалося, що якщо розписатися в піст, то життя буде важким. На відміну від іншого періоду, наприклад, на Покрив або відразу після нього, коли на столах може бути багато страв, що віщує достаток і широкі можливості для молодих.
За старих часів вірили, що після Покрови головні позиції займає Богородиця, яку також шанують в день Казанської ікони. Після цих двох свят не можна буде виходити заміж, якщо дотримуватися старих традицій і звичаїв.
