Обивательські пояснення заборони використання в їжу м’яса свині для мусульман і юдеїв багато в чому подібні. Обидві релігії формувалися в спекотних країнах, де свинина швидко псується і «брудна» — небезпечна для здоров’я людини. Відомо, що свині всеїдні — вони здатні переварити все, що знайдуть: від падалі до власних екскрементів. Самі тварини від цього не страждають, а ось для людини токсини, що накопичуються у свинині, — справжня отрута, інформує Ukr.Media.
Крім того, вчені довели, що свині є вельми відповідним місцем для проживання паразитичного черв’яка «трихінели», і при поганій термічній обробці м’яса личинки паразита цілком можуть потрапити в організм людини. А це дуже серйозно: трихінельоз — захворювання, що нерідко призводить до смертельного результату.
Однак і євреї, і мусульмани насамперед керуються не так турботою про своє здоров’я, як виконанням релігійних заповідей. На сторінках Тори та Корану неодноразово порушуються питання правильного харчування, дозволених та заборонених продуктів. Серед останніх — свинина. Проте кожна релігія має свої нюанси.
Однією з найважливіших складових ісламу є такі поняття як «халяль» (все, що дозволено Аллахом) і «харам» (що під забороною). Вони поширюються на їжу. У Корані (сура 5, аят 3) написано: «Вам заборонено мертвечину, кров, свинину, а також те, що заколото без згадки імені Аллаха».
Як відомо, свинина — важкий продукт, а з погляду ісламу надмірне харчування — гріх. Про це йдеться в іншому аяті: «Не їжте багато, а будьте помірні, щоб не зашкодити собі і не обділити бідних. Аллах не любить марнотратних і незадоволений їх непомірними діяннями! (Коран. 6:141).
У мусульман також заборонені продукти, що з’явилися на ринку відносно недавно і містять добавки, до складу яких входить свинячий жир. Цим грішать окремі виробники сиру, шоколаду, хлібобулочних виробів, газованих напоїв, мила та зубних паст. Сучасні ісламські вчені тут керуються не лише релігійними заповідями, а й медициною, пояснюючи, що свинячий жир погано засвоюється людським організмом.
Примітно, що в ісламі до свинини (як забороненого продукту) може бути прирівняна і баранина, якщо вона була приготовлена не за канонами халяля. Наприклад, баран був убитий у муках або перед смертю він бачив, як гине інша тварина.
У Торі, як і в Корані, також міститься очевидна заборона на вживання свинини: «І сказав Господь Мойсеєві та Аарону, говорячи їм: скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, яких можна вам їсти з усієї худоби на землі: всяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жувальну гумку, їжте» (Левіт. 11:2-3).
Обидві ці ознаки є в оленів, корів, кіз, овець — їхнє м’ясо “кошерне”. Свиня, навіть попри наявність роздвоєного копита з глибоким розрізом, тварина не жуйна, а тому для євреїв заборонена — «трефова». «А свиня, хоч копита роздвоює, але жуйки не жує, нечиста вона для вас; м’яса її не їжте і до трупів їх не торкайтеся» (Повторення Закону. 14:8).
Крім того, юдаїзм дозволяє вживання птиці, проте вона, як і жуйні копитні, має бути приготовлена відповідним чином. Тварина забивається спеціальним гостро нагостреним ножем (щоб заподіяти їй якнайменше страждання), потім з туші видаляється вся кров. Але навіть правильно забита тварина може стати не кошерною, якщо, наприклад, буде приготовлена з молочними продуктами.
А чому ж у християнстві, для якого, як і для юдаїзму, однією з головних Книг є Старий Завіт, немає заборони на вживання свинини? Більше того, для багатьох християн (наприклад, українців чи німців) свинина — одна з найулюбленіших м’ясних страв.
Відповідь на це запитання можна знайти у Новозавітних книгах. Ось, наприклад, слова апостола Павла: «Отже, закон був для нас дітоводителем до Христа, щоб нам виправдатися вірою; після приходу ж віри, ми вже не під [керівництвом] дітоводителя» (Гал. 3:24,25).
Іншими словами, Старий Завіт виконав свою роль — підготував прихід Месії, і відтепер дотримання деяких його заповідей не є неодмінною умовою входження до Царства Небесного. Адже спочатку настанови Бога про їжу не містили жодних заборон. «Все, що рухається, що живе, буде вам на їжу» (Бут. 9:3).
Ось ще одне місце з Євангелія, яке вже повною мірою розкриває ставлення Христа до цього настільки ретельного в іудаїзмі та ісламі питання. «Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи ми їмо, нічого не купуємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо».
