Актуальні новини

«ФСБ вилучила сценарій як доказ схильності до насильства»

У п’ятницю, 10 вересня, у Венеції відбудеться прем’єра фільму Олега Сенцова «Носоріг». Картина закриває програму конкурсу «Горизонти», а вже 11 вересня стануть відомі переможці та призери фестивалю.

Напередодні прем’єри у Венеції стало відомо, що творча група представила «Носорога» на розгляд Українського оскарівського комітету кандидатом на висування фільму на премію «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» від України.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1525909 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1525909{ margin: 0!important; } }

«Носоріг» є другою повнометражною роботою українського режисера Олега Сенцова. Робота над фільмом розпочалась ще у 2012 році. Проте вона зупинилась через незаконний арешт Сенцова російськими спецслужбами у 2014 році та подальше його ув’язнення. Після звільнення режисера у 2019 році, роботу над проектом було відновлено.

Історія фільму заснована на реальних подіях. «Носоріг» – кримінальна драма, події якої розгортаються в Україні в 90-ті роки. За сюжетом, колишній бандит згадує історію свого життя. З дитинства він добре знає, що треба бути сильним та безжальним. Це перетворює його на безжального носорога. Бажаний злет завершується зовсім не так, як він думав.

У Венеції відбудеться світова прем’єра фільму, якого в Україні ще майже ніхто не бачив. Проте на Одеському кінофестивалі «Носоріг» був представлений поза конкурсом у секції Work in Progress, де Сенцов показав два уривки з фільму та розповів про нього під час творчої зустрічі.

Олег Сенцов

Як виник «Носоріг»

Я багато розмовляв зі своїм другом, який жив приблизно так, як герой мого фільму. Потім він вирішив змінити своє життя. Зараз має дружину та п’ятеро дітей. Саме завдяки розмовам з ним я вирішив знімати це кіно ще у 2010-му році. Я мені було цікаво знімати не просто про кримінальний світ 90-х років, а й загалом про 90-ті роки.

  16 жовтня — Денис Позимній: історія, традиції та прикмети свята

Коли я писав сценарій, мені було цікаво розповісти про цю людину, мого головного героя. Адже бандити теж люди, вони щось відчувають, про щось думають. Це ж не роботи, не рослини, не інопланетяни. Це люди. Чому вони чинять саме так? Для мене важливим було розповісти про людину. Бандитизм 90-х – це була лише сюжетна лінія. Також мені було цікаво відрефлексувати те, що з нами відбувалось у 90-х, але це другорядне. Головне – людина.

Кадр з фільму «Носоріг»

Я сам ніколи кримінальним життям не жив. І мій фільм розвінчує міф про романтику 90-х, про хороших бандитів. Я не захоплююсь насильством та не романтизую його. Мій фільм про хлопця, який робив жахливі речі і про те, як ми в тому всьому жили.

Я в 90-х роках приїхав до Симферополя, вступив в інститут. В нас реально щодня стріляли під вікнами. Тобто всі страшні події відбувались дуже близько від нас.

Це епоха, яка нас усіх змінила – перехід від Радянського Союзу до наших сучасних днів, але всі ті виклики й досі актуальні для нашого суспільства.

У в’язниці я написав три сценарії, але я почав з «Носорога», бо це мій борг перед самим собою.

Якщо розказати за допомогою трьох слів про мій фільм «Носоріг», то це фільм про кров, секс і матюки. Багато кому таке кіно не зайде і я готовий до цього. Але я робив цей фільм щиро.

Про роботу з акторами

Я люблю працювати з непрофесійними акторами. Вони мені видаються більш щирими. Я шукаю максимально схожого актора на мого героя. Якщо я зустрічаю дуже цікаву людину, але не дуже схожу, то можу змінити героя.

  Володимир Дантес розповів про заздрість і ревнощі в особистому житті

Я довго провожу кастинги, потім репетиції, потім проби. На одну роль можуть претендувати кілька людей одночасно. На кожну головну роль було три-чотири кандидати. Я пробував різні комбінації і вони мали можливість спостерігати за роботою один одного, робити висновки. То були такі свого роду відкриті проби, які є сильним стресом. Але мені і потрібно було подивитись, як людина існує в умовах стресу, адже кіно – завжди стрес.

На зйомках фільму «Носоріг»

У підсумку на головну роль пройшов Сергій Філімонов, засновник руху «Гонор», людина з цікавою біографією. Людина не жила в 90-ті, але пройшла певний шлях, який відображається у його очах.

Я чітко знаю, чого хочу від акторів. І поки цього не досягну, не кажу «Стоп». Тому 47 дублів для мене – це реальність.

Чому зйомки відбувались переважно у Кривому Розі

Я прожив в Кривому Розі близько чотирьох місяців під час підготовки та зйомок. Коли я виїхав звідтам, в мене було таке враження, що я вдруге вийшов з в’язниці.

Там дуже важка атмосфера, це місто з поганою екологію та радянською архітектурою. Там місто застрягло в 90-х.

Я робив багато кастингів, адже багато працюю з непрофесійними акторами. То на кастинг приїздили люди на джипах, просто як з того часу. Мені було легше, бо атмосфера створювалась на майданчику відповідну.

Кадр з фільму «Носоріг»

До мене прийшов чоловік, по якому видно було, яке в нього було важке життя. Просто вся біографія на обличчі. Такий типаж-типаж. Питаю його, чим він знімався. Ві каже: «Я знімався в «Донбасі». Я знімався в «Червоному». Я знаю, що в мене типажне обличчя».

  Оля Полякова зіграла головну роль у новому фільмі і за сумісництвом стала його продюсером

Про «Носорога» та ФСБ

Після в’язниці я вже сценарій не переписував. Коли мене затримали, то був готовий третій драфт сценарію. Цікаво, що фсбешники вилучили його під час обшуку вилучили його як доказ моїх схильності до насильства. Їх мали довести фільм Михайла Ромма «Звичайний фашизм» та сценарій «Носорога».

Кадр з фільму «Носоріг»

Після суду мені сценарій повернули і він подорожував зі мною по в’язницях. Я час від часу його перечитував та вносив правки. Але глобально не змінював. От коли вже почались зйомки, то я трохи змінював його під конкретних людей.

Про фестивалі

Фестиваль – це перший крок, це важливий старт на шляху фільму до свого глядача. Будь-який режисер хоче, щоб його кіно дивились і воно подобалось.

Про кіно та драму

Мої всі попередні фільми – драми. Мої теперішні і майбутні фільми – теж драми. Драма – це наше життя. Але в житті, окрім цього має бути і гумор. І в хорошому кіно, навіть якщо це серйозна драма, має бути місце для гумору.

Кадр з фільму «Носоріг»

Про творчість

Творчість – це відображення внутрішнього світу. Треба дуже сильно внутрішньо розвиватися і тоді це буде відображатися в творчості, в діяльності. Бо красти інші ідеї, використовувати їх в своїх фільмах – так не працює. Я вчусь кожен день: дивлячись кіно, аналізуючи свої фільми, пишучи свої сценарії. Я постійно думаю про кіно.

Я завжди тягнувся до творчості, добре писав твори в школі, видав збірку оповідань. Потім почав думати про кіно, мені почали приходити різні цікаві образи, я втягнувся в це. І одного разу я зрозумів, що нічим, окрім кіно я не хочу займатися.

Залишити відповідь