Мало у якої з рок-команд були такі приголомшливі можливості для старту! Дружба з «Бітлз», мелодійні пісні, натовпи фанатів, захоплення критиків… Але нещастя, що випали на долю Badfinger, зрештою згубили блискучу кар’єру.
Ця валлійська група з’явилася на сцені під іменем The Iveys на початку 1960-х і зазнала кількох змін у складі, перш ніж сформувався класичний склад: вокаліст/клавішник Піт Хем, басист Том Еванс, гітарист Джоуї Молланд і барабанщик Майк Гіббінс.
Наприкінці 1960-х команду, що змінила ім’я на Badfinger, взяли під своє крило «Бітлз». Було підписано контракт з лейблом Apple Records. Назву їм запропонував Джон Леннон. Формулу успіху вивів сам Пол Маккартні. Він написав для команди відмінну пісню «Come and Get It», власноруч записав демо і наказав не відхилятися від шаблону ні на крок. Badfinger так і зробили. І отримали світовий хіт.
Далі послідували не менш круті речі «No Matter What» (1970), «Day After Day» і «Baby Blue» (1972).
Їхня пісня «Without You» (1970) стала хітом Номер 1 у США у виконанні Гаррі Нільссона, а десятиліття потому — хітом Номер 1 у Великій Британії у версії Мерайї Кері.
Їх обожнювали критики. Музикантам пророкували славу, порівнянну з бітлівською. Називали прямими спадкоємцями «Бітлз». Вони писали відмінні пісні, а їхня творча енергія здавалася безмежною. З 1968 по 1973 рік Badfinger записали п’ять альбомів і активно гастролювали, брали участь у створенні альбомів «All Things Must Pass» Джорджа Харрісона та «Imagine» Джона Леннона.
І раптом справи пішли на спад. Група миттєво опинилася без грошей і без кар’єри.
Після закриття Apple Records у 1973 році учасники Badfinger зіткнулися з безліччю юридичних і фінансових проблем. Їхній черговий альбом було відкликано з продажу. Музиканти провели кілька місяців без грошей. Почалася паніка: особливо у Піта Хема, який нещодавно оформив будинок у кредит. До того ж, його дівчина чекала дитину.
Група намагалася продовжити роботу, але всі їм відмовляли через обмежувальні контракти та потенційні судові позови. Залишившись без коштів, Еванс став молочником, Молланд взявся за ремонт труб. Колись гучні в хіт-парадах бітлівські протеже виявилися банкрутами, загрузлими в боргах.
У ніч на 23 квітня 1975 року Піт Хем випивав у пабі з Томом Евансом. Того ж ранку 27-річний Хем увійшов до свого гаража, намотав на шию незграбно зав’язану петлю і вибив стілець з-під ніг. У передсмертній записці він звинуватив менеджера Стена Поллі у своєму відчаї. Нечистоплотний ділок просто пограбував групу на мільйон доларів. Колосальна сума!
У травні лейбл Warner Bros розірвав контракт з Badfinger, група розпалася. Приблизно в той же час фірма Apple видалила всі їхні альбоми зі свого каталогу.
Протягом наступних трьох років решта учасників команди з усіх сил намагалися відновити особисте та професійне життя на тлі судових процесів, які на довгі роки призупинили виплату гонорарів. Наступні альбоми (при гідних піснях!) провалилися на тлі спроб отримати вигоду з спадщини Badfinger. Еванс і Молланд стали заклятими ворогами.
Після самогубства товариша по групі Тома Еванса вважали «зрадником». Журналісти натякали, що саме він спровокував трагедію. У ніч на 18 листопада 1983 року між Евансом і Молландом відбулася телефонна суперечка щодо гонорарів за пісню «Without You». Вранці 19 листопада 1983 року Еванс повісився в саду на задньому дворі свого будинку в Річмонді. Він не залишив записки. Йому було 36 років.
За сумною іронією долі у вересні 1985 року було досягнуто угоди, і музикантам повернули належні гонорари. Перевидання альбомів Badfinger принесли додаткові кошти, які могли б забезпечити Хему та Евансу достаток на все життя, що залишилося.
У 1990-ті роки рок-фанати заново відкрили для себе Badfinger. Протягом десятиліття їхні альбоми широко розповсюджувалися на компакт-дисках. У 2013 році пісня «Baby Blue» з’явилася у фіналі серіалу «Пуститися берега», познайомивши з Badfinger нове покоління слухачів.
