Актуальні новини

Як працює російська культурна дипломатія (на прикладі Фонду «Русский мир»), — дослідження

 Український інститут опублікував спільне з MZ Hub дослідження «Російський прапор буде там, де є російська мова: Фонд «Русский мир». У другому з серії матеріалів пояснюють, як працює російська культурна дипломатія — на прикладі Фонду «Русский мир».  Фонд «Русский мир» — інституція культурної дипломатії, створена як неурядова організація, яка втім суворо контролюється кремлем. Фонд став організаційним втіленням ідеології «російського світу», що слугує обґрунтуванням російської експансії у тих країнах, які росія вважає сферою свого впливу. Прихильники концепції вбачають у «російському світі» культурну єдність, що визначається російською мовою, православною релігією і набором архаїзованих антизахідних цінностей. Географічне ядро уявлюваного «російського світу» включає росію, білорусь та Україну, але не обмежується ними, залучаючи також етнічно російські та російськомовні діаспори в різних регіонах до прихильників російської культури у найвіддаленіших куточках світу. Тісний зв’язок між російською мовою та бажаними сферами політичного впливу рф в очах авторів концепції «російського світу» добре передає вислів виконавчого директора Фонду В. Кочина: «Російський прапор буде там, де є російська мова». Керівництво Фонду повністю підконтрольне адміністрації президента рф, а у діяльності Фонду домінує фігура В’ячеслава Ніконова, прорежимного політика й онука міністра закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова — це показовий приклад спадковості значної частини російських еліт щодо радянських.  Спонсорами Фонду виступають міністерство закордонних справ та міністерство просвіти рф. Упродовж 2015-2020 років Фонд мав бюджет у межах 460-580 млн. рублів, із яких майже всі надходили від уряду. Двома головними інструментами роботи Фонду є класичні для західних інституцій культурної дипломатії організація представництв в інших країнах та розподіл грантових коштів. Утім ці інструменти часто застосовуються у невластивий для відкритих та демократичних інституцій спосіб, підтримуючи політичні цілі режиму. Мережа представництв Фонду та дружніх до нього організацій покриває широку географію відповідно до його надзвичайно широкого розуміння «російського світу». Станом на початок 2022 року Фонд мав понад 5700 дружніх організацій у майже 160 країнах світу (включно з росією, в якій існують 2700 таких організацій), які в першу чергу зайняті просуванням вивчення російської мови.  Щодо грантової підтримки, тематично можна виокремити кілька типових напрямів діяльності: Проєкти з популяризації російської мови у світі. Серед останніх — олімпіади з російської мови в Італії та Іспанії, конференція «Мы сохраним тебя, русская речь!» та Дні російської мови в Коломбо в Шрі-Ланці. Проєкти з популяризації російської культури (літератури, танців, музики, театру тощо) за кордоном: новорічні вистави для дітей в Анкарі (Туреччина), гастролі хору славістів у Сербії, фестиваль «Чайковський – душа Росії» в Мексиці чи фестиваль російського кіно «Російське відродження» в Австралії тощо. Проєкти, присвячені російській інтерпретації Другої світової війни та радянського досвіду загалом. Російський режим щонайменше впродовж останнього десятиліття активно використовує риторику «боротьби з фашизмом» у пропаганді для мобілізації населення. Серед таких проєктів — молодіжний табір під патронатом Комуністичної партії рф в окупованому Криму (2020). Табір мав назву «Молода гвардія», на честь героїзованої пропагандою однойменної підпільної радянської організації часів Другої світової війни, яка діяла на території України. Учасники прослухали низку лекцій від російських академіків на тему національних інтересів росії, «перекручування» Заходом історії росії, а також лекцію з показовою назвою «Росія, Україна, Білоруссія — історія розділеної Русі». Фонд також має власні медійні ресурси, які не лише інформують про його діяльність та проєкти, а й ретранслюють мілітаристську та експансіоністську риторику російського режиму. Зокрема, в контексті війни проти України, медіа Фонду активно доповідають про численні приклади політики культурної асиміляції тимчасово окупованих українських територій та просувають неправдиві наративи щодо активної підтримки дій росії у світі. Більше деталей та повний текст дослідження — за посиланням. Дослідження доступне й англійською мовою.  

  Український кандидат на «Оскар» вийшов онлайн

Залишити відповідь