Майже одразу після проголошення в Україні карантину почали з’являтися публічні онлайн-події: лекції, вистави, концерти. Зараз неможливо повірити в те, що все могло би бути по-іншому. Ми вже звикли до того, що робочу зустріч чи університетський семінар можна провести онлайн. Всі дуже швидко перелаштувались на онлайн-формат. Те, до чого ми думали, що будемо йти довго, сталось за кілька днів. Онлайн-події та зустрічі стали культурною практикою повсякдення. Ми все можемо робити, не виходячи з дому.
Американський міський соціолог Рей Ольденбург описав концепцію «третього місця», яке не є «першим місцем» – домом, і також не є «другим» – місцем роботи чи навчання. «Третє місце» – це місце короткострокового анонімного перебування, яке на певний час стирає минулий досвід відвідувача. Це може бути бібліотека, паб, кав’ярня, клуб. Згідно Ольденбурга третє місце грає важливу роль у розвитку громадянського суспільства. Онлайн-події зараз можна назвати «третім місцем», але це місце є віртуальним.
18 квітня на Hromadske.ua відбулась трансляція першого онлайн-фестивалю «Інтерсіті Live». Це була безперервна трансляція концертів, сюжетів та інтерв’ю про культурне життя українських міст. Одночасно з ініціативи місцевих організаторів працювали десять локацій з онлайн-концертами у десяти містах України. «Інтерсіті Live» – це міжміське онлайн-сполучення культури в час карантину. В другому «Інтерсіті Live» 16 травня взяли участь 16 міст. Під час поїздки в «Інтерсіті Live 2.0» організатори нахабно підслуховували розмови пасажирів у коментарях до стріму, а потім Платформа ТЮ зібрала ці всі коменти в стікерпак, і цитати розійшлись по всіх інтернетах. Деякі з них настільки відображають дорожній вайб «Інтерсіті Live», що організатори вирішили занотувати їх на футболках і розіслати мерч по всьому світу.
«Інтерсіті Live» має також правила перебування в потязі: під час стріму глядачі можуть спілкуватись в коментарях до відео, а також виходити в тамбур – спеціальну zoom-кімнату. Оскільки фестиваль відбувається в онлайні, на борту все дуже інклюзивно. Його може відвідати будь-яка людина із доступом до інтернету з будь-якої точки світу. Провідники дозволяють брати свою їжу, іграшки, домашніх тварин та алкоголь, навіть курити в тамбурі. Головне — дотримуватись правил карантину, стежити за гігієною та долучатись до стріму, де б ви не були. Якість wi-fi у вагоні залежить тільки від вашого домашнього провайдера.
Третє «Інтерсіті» (єдиний фестиваль, на який ти потрапиш цього літа), яке відбулось 20 червня, було міжконтинентальним. Організатори скористались усіма можливостями онлайн-формату, і їхній потяг прямував крізь континенти, навіть через Антарктиду, а ще Європу, Азію, Північну та Південну Америку, Африку і Нову Зеландію!
Організатором львівського вагону «Інтерсіті Live» є «Лінія Втечі» – культурна агенція, організація Ляни Мицько, діє у Львові з 2009 року. Окрім організації концертів, працює з медіа, має кілька радіопрограм, піднімає тему паралельної галицької реальності. Лінія Втечі також є куратором клубу TEATR, організатором низки фестивалів, поціновувачем акціонізму.
Пасажирами львівського вагону на третьому «Інтерсіті Live» були:
«Королівські зайці» – гурт, у якому лідеркою та композиторкою є Леся Герасимчук, його прийнято вважати романтичним, любовним та меланхолійним саундтреком кінця 90-х – початку 2000-х для середовища, яке кохалося в культурі, поезії та музиці. Цей гурт не було чути наживо 12 років. У березні через пандемію не відбувся їхній концерт-повернення. Та вони вирішили не втікати від тенденцій та виступити вперше за ці роки – на онлайн-фестивалі. «Інтерсіті Live» – не лише міжконтинентальний фестиваль, але й машина часу, яка повертає нам класних музикантів. Під час виступу лідерка гурту Леся Герасимчук казала, що в неї складається враження, що вона виступає перед інопланетянами, оскільки не видно глядачів. А їх, насправді, було дуже-дуже багато.
MoonZoo – це свіжа і танцювальна реінкарнація від учасників Далай Лами, Imаgo та низки інших інді-проектів Львова з харизматичними вокалістами. Група визначає свій напрямок як «sad dance» – суміш синт-попу, танцювальної музики та блюзу. Вони брали участь у національному відборі на Євробачення.
Bedroom Talks – львівський проект з рівненським корінням, перший публічний виступ якого відбувся влітку 2018-го. Виконавець виріс з любові до post punk/ebm/pop, раніше був учасником гурту Cold Comfort. Bedroom Talks вже видавався на платівках, виступав на Флюгерах Львова та низці інших подій та фестивалів.
Карантин продовжено до 31 липня, і не факт, що його не продовжать далі. «Інтерсіті Live» стає все популярнішим, адже це можливість для гуртів показати себе, можливість для місцевих культурних активістів покращувати ситуацію, пов’язану з мистецтвом у своїх містах, а ще це можливість для людей, які сидять вдома, побачити і почути відомі і невідомі, але не менш класні гурти. Третє «Інтерсіті Live» вийшло на міжконтинентальний рівень, четверте може стати ще масштабнішим, адже точно є дуже багато гуртів та музикантів, які хочуть виступити на весь світ. Четверте, п’яте і ще багато «Інтерсіті Live» точно можуть і мають відбутися, але для цього нам потрібна підтримка – ресурсна і фінансова, щоб наш продукт ставав все якіснішим. Карантин зробив сильнішими кордони між країнами, але водночас вони стерлись, адже концерти по всьому світу можуть об’єднатися в один віртуальний фестиваль.
Чи грає «Інтерсіті Live» важливу роль у розвитку громадянського суспільства? Так, безперечно. Активісти у містах організовують виступи своїх гуртів, які транслюються на весь світ. Це якісна самоорганізація, яка будується виключно на бажанні вивести на новий якісний рівень українське культурне середовище.
Тому важливо підтримувати, а особливо зараз, такі проекти, тим більше, що зараз більшість митців залишились без заробітку. Зробіть донейт, і завдяки вам «Інтерсіті Live» зможе їхати далі.
